Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.
Класика української літератури
Читала цю пʼєсу у старшій школі і насолоджувалася читанням. Свого часу Іван Кочерга жив і працював у моєму рідному Житомирі, на його честь названо музично-драматичний театр, вулицю. Чимало своїх геніальних пʼєс він написав у моєму місті. Частково прочитання «Ярослава Мудрого» визначило мій вибір йти вчитися на історика. Наприклад, раніше я не знала (це був час до інтернету), що в київського князя була дружиною шведка Інгігерда, яка охрестилася під імʼям Ірина. А Кочерга на цьому наголошує. Так само він розвиває історію про Гаральда, що сватався до доньки князя Єлизавети.
Ґідеон‑Фоллз. Книга 4: Пентокулус
У «Пентокулусі» Лемір розгортає сюжет у кількох часових та просторових лініях. Теми часу, реальності, страху, віри — присутні дуже напружено. Особливо цікаво спостерігати, як Лемір працює зі страхом не як з ефектом, а як з атмосферою, як із чимось, що тягне героїв до дна, але одночасно змушує рухатися, шукати. Лемір вдало балансує між містикою, жахом і реальністю, так що читач весь час перебуває на межі – не знаючи, чи те, що бачить, — фантазія, чи реальність. Розвиток персонажів — не просто як носії ідей, але як люди з вадами, страхами, сумнівами.
Мистецтво мислити масштабно
Ця книга — не про фантазії мільярдерів і не про голлівудські історії успіху. Вона — про силу щоденної віри в себе. Про те, що межі часто живуть не в реальності, а в голові. І саме там з ними й потрібно боротися. Шварц переконує: успіх не є наслідком щастя чи випадку — він починається з мислення. Як ти говориш сам із собою? Які слова підбираєш? Які уявлення маєш про свою здатність діяти, впливати, мріяти? Автор не просто кидає гасла — він дає приклади, вправи, практики. Автор не використовує модних слів, не ховається за науковістю.
Доброго ранку, потворо!
Книжка Кетрін Ґілдінер — це як тихий поклик у світанок після бурі. Назва сама по собі — «Доброго ранку, потворо!» — ніби виклик, ніби жарт, який приховує гіркоту і відчай, але також і віру, що кожен новий день може стати точкою відліку. Це не просто збірка історій — це терапевтичний простір, де болю дозволяють бути, плачу — бути голосним, а змінам — дозріти поволі. Ґілдінер розповідає про п’ятьох героїв, кожного — із своєю відмінністю, походженням, травмами.
Гості на мітлі
Гості на мітлі - це чудова пригодницька книга - друга частина трилогії Володимира Рутківського. А також одна з моїх улюблених.
Розповідь про Ядвігу Олізарівну - стару відьму, в народі відому, як баба Яга, що прилітає в село на дивному, чарівному транспортному засобі СТУПі ( системі точного управління польотами) для того,щоб вибрати собі ученицю.
Спочатку вона зла, страшна, але потім починає подобатися дітям, у кінці історії навіть допомагає сором'язливій дівчинці Тані .
Непогана брошура для вчителів історії
Назвати дану брошуру обсягом у 125 сторінок монографією чи серйозним історичним дослідженням я не можу. Тим більш, що Ігор Коляда є саме методистом і автором численних підручників і посібників для школи. Вказана книжечка ідеально підійде для вчителя історії України 10 класу, коли розглядається за програмою Перша світова війна. Однак використовувати її учням не слід, бо вони заплутаються у подіях. Так само вона не підходить для науковців, адже містить звичайний матеріал на рівні шкільного підручника, без посилань на джерела.
Навздогін за мрією
Джон Данмор, історик і нащадок тих, хто перетинав Тихий океан не заради слави, а заради незнаного, запрошує читача в дивовижну подорож — крізь хвилі часу, культур і цивілізацій. «Навздогін за мрією» — це не суха історія морських експедицій, це епопея людської уяви, жаги до відкриттів і сили духу. Данмор веде нас від перших полінезійських навігаторів — тих, хто, не маючи карт, читав зірки — до європейських дослідників, чия допитливість іноді межувала з безумством. У центрі книги — не лише море. В її серці — людина перед невідомим.
Перша стать
Це не маніфест і не біологічна сповідь. Це глибоке занурення в історію чоловічої ідентичності — такої, яку не звикли розбирати під лупою. Рош не боїться торкатися незручних тем: від військового культу мужності до тендітності батьківства, від маскулінної гордині до інтимної розгубленості. Книга розгортається, як старовинна карта — з потертостями, з невідомими землями, з монстрами на краях.
Роздуми про двадцяте століття
"Історія — це не те, що було. Це те, що ми з нею зробили." Це заповіт — не в сенсі смерті, а в сенсі відповідальності. «Роздуми про двадцяте століття» — це розмова, глибока і сповнена тривожної гідності, між Тоні Джадтом і Тимоті Снайдером. Це анатомія ідей, ідеологій, зрад і віри. Нацистська Німеччина, демократія, інтелектуальна відповідальність, роль держави, знецінення пам’яті. Через історичні постаті — Жана Жореса, Ернста Ренана, Леона Блюма — автори виводять великі конфлікти ХХ століття в зону інтимної розмови. Джадт говорить, ніби це останній шанс бути почутим.
Переосмислення забутого ХХ століття
Ця книга — не лінійна історія, а мозаїка портретів, фрагментів, постатей і драм. Джадт воскрешає тих, кого сучасна політика зручного мовчання витіснила з колективної пам’яті: Артура Кестлера, Манеса Шпербера, Альберта Камю, Едварда Саїда. Їхні долі та ідеї він розглядає крізь призму моральної відповідальності. Проза Джадта — витончена й гостра, водночас академічна та глибоко особиста. Вона не боїться ставити незручні запитання: чому Захід так легко пробачив собі колоніалізм? І головне — чи маємо ми право на забуття?