Рецензії та відгуки на книгу

Книга дуже болюча , лише сам початок з сильним і тривожним образом, так і задає тон всій історії через моторошне відчуття яке не відпускає до останньої сторінки. Маленька дівчинка, ліс, тиша, табличка «я подорожую наодинці» і вже покриває холодом. І найбільше тут працюють не самі злочини, а люди які з ними стикаються.

«Дочка часу» це детектив де не дія, а мислення. І якщо чекати класичного розслідування з погонями й напругою то тут такого не буде. 

Сюжет спокійний, інспектор Алан Грант прикутий до лікарняного ліжка і від бездіяльності  починає власне розслідування. Справа не проста історична з 15 століття де в центрі подій Річард 3, якого традиційно вважають узурпатором і вбивцею принців. 

І тут починається найцікавіше. 

Є детективи які тримають на сюжеті, а ж ті, що повільно, майже непомітно затягують атмосферою… холодною, тягучою, як лід під ногами. «Крижана принцеса» саме така. Хочеться відзначити авторів Скандинавії , от мають вони родзинку, дійсно незвичні роботи.

На перший погляд - класика жанру.. маленьке містечко, гучна смерть, закритий тип де обмежене коло підозрюваних. Але Фʼєлльбакка тут не просто декорація, а повноцінний учасник історії. Зовні тиха, а в середині щильно законсервовані скрути , які роками вичікували свого часу.

Третя частина цікавих пригод Одрі Роуз більше про атмосферу і стосунки ніж про детективну лінію. Менш логічна і більш романтична, трохи розчарувала бо я більше хотіла цікавої історії а не роману.
Цього разу Одрі і Томас опиняються не в лабораторії і не в замку, а на розкішному лайнері, що прямує до Нью-Йорка. Замкнений простір, обмежене коло підозрюваних і неочікувано… цирк.
Загадкові артисти, небезпечні трюки, фокуси та ілюзії «Карнавалу місячного сяйва», але вони дуже дивні і явно щось приховають. Кожен артист несе в собі загадковість і усі здаються спочатку підозрілими.