«Доця» | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

«Доця»

4
Середня: 4 (1 оцінок)

У свої 17 років головна героїня вимушена покинути рідне місто Дубровиця і переїхати у Донецьк, адже батько , який любив наступити « на пляшку» отримав просвітлення: йому треба їхати працювати до Польщі, квартиру продати, ну а доньку куди ? 😩Звісно до баби Олі. І як важко не було дівчині у чужому місті, вона усіма силами намагалася стати своєю… 

Вже дорослою дівчина проявляє здібності до малювання 🎨🖼️ і вирішує відкрити бізнес, який стає доволі успішним. Робить неймовірної краси вітражі. 
Але усе змінюється у 2014 році, коли до міста приходить війна. 🪖Всі  надії та плани руйнуються як картковий будинок. Війна показала хто є хто. 
Найважливішим стає  вижити самій і допомогти іншим.

Головна героїня разом зі своїми друзями організовує неофіційний волонтерський загін та усіма можливими правдами і неправдами допомагають хлопцям із передової.

Наскільки важко було організувати поставку одягу, взуття, провізії, тепловізорів, броніків, касок. Весь час доводилося маскуватися.  Щоб не засікли «сепари», прикидатися своєю. На свій страх і ризик організовувати виїзд тих, хто хотів поїхати в спокійне місце.

Скільки болю, сліз, горя, страху довелося пережити дівчині, але це її загартовувало, робило сильнішою.💪

✍️«Стій прямо і смійся, смійся їм в очі. Навіть якщо довкола тебе немає України, навіть якщо там пустка й лід, навіть якщо там тьма єгипетська, у тобі самому України стане з головою, бо Україна - це ти.»✍️

Книга читається легко, але ти весь час у напрузі. Проживаєш разом із героями всі жахи війни. Шукаєш «своїх», відкидаєш «чужих». Дуже переживала за Доцю з її постійними  метаннями: чи виїхати з Донецька, врятувати своє життя, бути на своїй території? А як же рідний дім, тварини, покинуті пенсіонери, інваліди, хто їм допоможе? Чому через якесь «г…» я повинна тікати? А якщо залишусь, то одразу стану «ждуном», і невідомо яке життя мене чекає… ? Але іноді здавалося, що автор трохи ідеалізує головну героїню і деякі епізоди були трохи надумані і накручені… Хоча, роман має документальне підґрунтя: чи не всі персонажі мають своїх прототипів, чи не всі події відбулися насправді.

В цілому книга сподобалась. 👍Адже, незважаючи на те, що саме слово Доця асоціюється з тендітною ніжною дівчинкою, за ним насправді ховається мужня жінка, яка відстоює інтереси України. Не дарма вона мала позивний «Ельф».Це книга  про мужність, про жертовність, про відданість.

Однозначно книгу варто читати!

вподобати
0 користувачів вподобало.