Джеймс

"Джеймс" — це літературна подія, що сміливо кидає виклик усій американській класиці. Персіваль Еверетт бере твір Марка Твена і переосмислює його, переказуючи історію від імені раба Джима, якого він називає Джеймсом. Ця книга — не доповнення, а болісний і необхідний діалог з оригіналом, що повертає гідність і справжній голос персонажу, якого колись було позбавлено. Історія починається з тієї ж точки, що і в Твена: Джеймс і Гекльберрі Фінн тікають вниз по річці Міссісіпі. Але ця знайома подорож тепер висвітлена з іншої перспективи, яка повністю змінює її суть. Головний прийом Еверетта — це подвійність мови. Перед білими людьми Джеймс змушений говорити "рабським" діалектом, що складається з простої лексики та стереотипних фраз. Це його щит, інструмент для виживання. Але коли він залишається наодинці, ми чуємо його справжній, інтелектуальний голос. Він розмірковує про філософію, читає Шекспіра та роздумує про мораль і людську природу. Ця разюча різниця розкриває жахливу реальність рабства: людині доводилося грати дурня, щоб уникнути смерті. Еверетт дає Джеймсу повне і складне внутрішнє життя. Ми бачимо його не просто як втікача, а як люблячого чоловіка і батька, який бореться за свою свободу та гідність. Його стосунки з Гекльберрі Фінном стають набагато реалістичними, показуючи що "дружба" не може стерти існуючі соціальні та расові бар'єри. Стиль Еверетта — гострий, дотепний і водночас глибоко емоційний.