«Різдво» Богдан-Ігор Антонич: аналіз | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

«Різдво» Богдан-Ігор Антонич: аналіз

Визначення жанру, художніх засобів, теми, ідеї, віршового розміру, провідного мотиву поезії стануть в нагоді, аби вийшло правильно та швидко підготуватися до ЗНО.

Автор — Богдан-Ігор Антонич.

Дата створення — 1934-ий рік.

Історія написання.
У період, коли відбувалася польська експансія на землях західної частини України Богдан-Ігор Антонич реалізував себе як український автор, що експериментує з формами та демонструє абсолютно нові погляди на світобудову і продукує поезію, в якій об’єднуються християнський міфологізм та традиційні національні фольклорні ідеї і образи.

Входить до збірки «Три перстені».

За літературним родом належить до лірики.

За жанром — лірична поезія.

Ліричний різновид — філософська лірика.

За напрямом належить до модернізму.

За течією має ознаки авангардизму, символізму, міфологізму.

Богдан-Ігор Антонич як автор не належить до жодної з течій, бо в його творчому доробку відбувається злиття національного та світового, міфології та реальності, а ще раціональності з ірраціональністю.

Тема — поява Ісуса Христа на світ.
Джерелом вірша «Різдво» стала розповідь з Біблії про те, як Ісус народився.

Ідея — переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; прославляння нового життя та радощі, пов’язані з його появою.
У поезії «Різдво» відбувається переплетіння мотивів християнства та язичництва.

Розмір — хорей.

Римування — перехресне (абаб).

Під час написання твору автор користувався такими художніми засобами:
- Епітет;

- Метафора;

- Інверсія.

Образи твору та їхній символізм
Люди: лемки, Марія.
Бог.
Образи природи: ніч, місяць.
Предмети та явища — поява на світ, сани, стріхи тощо.

Символізм образів:
Сани символізують ясла, в яких відбулося народження Христа.
Лемки виступають символами-аналогами волхвів.
Золотий горіх символізує маленького Ісуса, нове життя.
Місяць символізує батьківщину.
Від Лемків Ісус отримує круглого місяця, який виступає образом-символом хліба. Під час Різдва лемки окроплюють своє обійстя святою водою, ще при цьому тримаючи в руках хліб.

Композиційна будова
Поезія поділена на 2 чотиривірші. У них за допомогою символізму розповідається про те, як волхви прийшли з дарами до маленького Ісуса Христа, який щойно вперше побачив білий світ. На Маріїних долонях знаходиться золотий горіх. Мається на увазі, що вона тулить до лона своє новонароджене дитя.
Біблійна легенда автором розкрита на свій лад. Оскільки у сина Божого людська подоба, тож він міг з’явитися і у лемківському невеличкому місті. Не дивно, що туди до нього прийдуть не пастухи, а місцеві жителі, подарують круглого місяця, який Марія триматиме, як золотого горіха. І це не є святотацтвом, а є відчуттям близької присутності Божої дитини, об’єднання з нею з розумінням того, що саме вона відповіла за всі грішні вчинки людей і постраждала від цього.
На думку літературних критиків, автор не оязичнював християнство в цій поезії, а взаємодоповнив пару рідних для українців релігійних систем. Місяць є образом проукраїнським і виступає язичницьким символом Різдва. Золотий горіх теж є язичницьким місячним знаком. Матір Божа невипадково його отримала. Їй відома доля її незвичайної дитини. Їй відомий трагізм синового майбутнього, та не в її силах щось подіяти з цим, змінити.
Богдан-Ігор Антонич Біблійні події «переніс» на землю лемків, багату язичницькими легендами та обрядами. Він підкреслює те, на скільки рідний край для нього значущий. Рідна земля є центром внутрішнього прагнення ліричного персонажа в багатьох творах автора. Поезія «Різдво» не є новим трактуванням біблійного сюжету, це є демонстрація думки про те, що в духовності немає географічних рамок, тобто лемківська шана Бога зовсім не менша від віри людей з Єрусалиму.

+1
0
-1