You are here
Шикарна сімейна сага
«Кохання –п’ятий вершник Апокаліпсиса”
Мій топ цього року. Шикарна сімейна сага, гарно прописані герої, післявоєнна Америка – співіснування злиднів та тяжкої праці, занепаду міста та спадкового багатства і неробства.
З родиною пекаря Джордаша – жорстокого тирана, але працьовитого та відданого родині, ми будемо як на американських гірках – троє його нащадків – Рудольф, Том і Ґретхен – будуть дорослішати на наших очах, робити помилки, приймати важкі і доленосні рішення, брати відповідальність та нести покарання, закохуватимуться, розчаровуватимуться, брехатимуть собі і іншим, робитимуть зло і добро. Джордаш – жорстокий батько, скупий чоловік, багато його дій шокує, але разом з тим – своїх дітей в халепі він не кидав. Мамця – принижена, зламана, слабка жінка в повній владі чоловіка. Рудольф – надія родини, «золотий» хлопчик, ідеальний у всьому, намагається всім і кожному догодити. Том – розбишака і шалапут – бійки, гулянки, капості – він там перший, розпочати бійку і відлупцювати когось – його мета – робить це вміло та із задоволенням (за що поплатиться ще в підлітковому віці). Ґретхен – дівчина, в душі якої бурлять мега пристрасті, які вона намагається контролювати…але не виходить (багатий, дорослий коханець не втамує її жагу). Дівчина шукає щастя, слави, мріє про акторську кар’єру та втечу до Нью-Йорка. Травмовані діти своїми батьками: Рудольф – боїться закохатися та одружитися, Том – зриває свою злість на інших, Ґретхен-шукає любові на стороні.
Діти розбігаються з батьківського дому, будують власні життя, кар’єри, родини, хтось стає багатим та поважним, хтось відомим, хтось щасливим. Та чи довго це вони втримають? Через роки доля зводить братів і сестру до купи – вчить пробачати старі образи, допомогати один одному, без осуду до вибору інших, і коли їх мрії здійснюються в дію вступає злий рок – одне невірне рішення зламає життя всім.
Фінал вразив в серце – я такого не очікувала. Книга, в якій прихильність до героїв постійно змінюється, а головний герой викликає ох яку антипатію, хоч він і «розумака та молодець»