Токсична ідилія та війна холодних посмішок | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Токсична ідилія та війна холодних посмішок

0
Нема оцінок

Анекдоти про свекрух зазвичай закінчуються сміхом, але для Люсі цей статус-кво давно мутував у виснажливу холодну війну. Діана - заможний, ідеальний і абсолютно стерильний в емоційному плані матріарх родини. Вона з першого ж дня філігранно дала зрозуміти: ця невістка її сину не пара. І от Діану знаходять мертвою. Поруч - акуратна передсмертна записка, в анамнезі - термінальна стадія раку. Зручно, правда? Аж поки патологоанатом не видає довідку: ніякої онкології не було, а жінка померла від отрути та задушення. Гепворт бере максимально заїжджений побутовий троп і перетворює його на герметичний домашній трилер, де у кожного зразкового родича раптом виявляється цілком конкретний мотив.

Фішка цієї історії - гра з перспективою. Авторка віртуозно змушує нас дивитися на одні й ті самі події очима обох жінок. Те, що для закомплексованої Люсі виглядає як відверта пасивна агресія, в голові Діани є виявом жорсткої, але щирої турботи. Цей дисонанс працює як безвідмовний годинниковий механізм. Свекруха тут не є картонною лиходійкою з диснеївської казки. Це глибоко травмована, застебнута на всі ґудзики людина, чия емоційна глухота має своє коріння. Спостерігати за тим, як дві жінки роками розмовляють різними мовами в одній вітальні, часом значно цікавіше, ніж стежити за пошуком убивці.

Проте, якщо ви прийшли сюди суто по кримінальний саспенс, готуйтеся до турбулентності:
Текст відверто прикидається гостросюжетним трилером, хоча під капотом це класична сімейна драма. Розслідування тут плентається десь на задньому плані. Поліція існує радше як фонова декорація, єдина мета якої - змусити родичів зібратися разом і почати трусити скелетами з шаф.
Сюжет постійно стрибає між минулим і теперішнім. Іноді ці флешбеки відверто вбивають динаміку. Тільки-но в реальному часі починається допит чи хоч якийсь екшен, авторка безжально смикає стоп-кран і відправляє нас на десять років назад читати про чергову невдалу різдвяну вечерю.

Раджу скоріше не любителям детективів, а любителям драм, глибокого психологізму та тим, хто обожнює безпечно порпатися в чужих токсичних стосунках. Всі інші - проходьте повз. 

вподобати
1 користувач вподобав.