Це було таке задоволення – ніби мені знову 16 років і я зачитуюсь романами А.Дюма. Тому якщо й Ви колись були такими – сміливо раджу книгу.
Всі ми знаємо про війну Білої та Червоної троянди – два ворогуючи клани на роль короля Англії. А фінал цієї війни ми й маємо за сюжет книги – Єлизавета Йорська, що була третьою на престол Англії, волею страшних і підлих дій свого дядька Річарда, стає тією, хто має об’єднати ворогуючі родини і розорену війнами та злиднями країну. І хоча вона стає дружиною Генріха VII ( представника Червоної троянди), дає початок династії Тюдор, приносить своєму чоловіку корону і країну – він її дуже вміло виводить в роль матері престолонаслідника – сиди в палатах, танцюй на балах, обирай сукні, займайся доброчинністю і бажано постійно вагітною . ЇЇ коронація затягується, Єлизавета не рівноцінна королева по владі Генріху. А Генріх, невпевнений у собі і у своїй владі, заляканий постійними повстаннями «істинних королів Англії», методично знищує всю рідню Єлизавети, розриває шлюби її сестер, щоб укласти вигідніші, запроторює її матір в будинок утримання злиденних (щоб не платити за її утримання),сама Єлизавета має випрошувати гроші на свої витрати ( у кожного свій бюджет і джерела доходів). І все рівно, скільки б болі не приніс їй чоловік – вона за його спиною, підтримує, вислуховує, радить і допомагає. І ризикує своїм життям, щоб втішити чоловіка – народжує останню дитину, але….
Але читайте, тут є велич королівських дворів, бенкетів, весіль, турнірів, величні палаци, дворовий етикет, краса фрейлін і галантні лицарі, а також злидні, виснаженого податками, населення, постійні війни, інтриги, вбивства рідних і не дуже, підступні королі та знать, міжнародна павутина вигідних весіль та зламаних доль, тяжка обмежена доля жінки – постійні вагітності, смерті від пологів, смерті дітей від хвороб, узурпатори влади та їх злодіяння. Нудно не буде.
Жорстокий світ боротьби за корону, яку прагнули всі, хто мав хоч мізер королівської крові.