Марко Вовчок: цікаві факти з життя та творчості.

Марія Олександрівна Вілінська, що відома широкому загалу як Марко Вовчок, була особистістю цікавою та непересічною. Життя жінки було насичене не тільки творчістю, а й багатьма цікавими фактами, про які й поговоримо у цій статті.

1

Дитинство маленької Марійки ніяк не можна було назвати щасливим. Її вітчим був не дуже хорошою людиною, до того ж полюбляв випити та пограти в карти. Подейкують, що часто п’яний чоловік бігав за падчеркою з сокирою, погрожуючи жахливою розправою. Щоби вберегти доньку від лихої долі, мати вирішує відправити дитину до пансіонату в Харкові. Згодом, не витримавши крутого норову чоловіка, мати авторки полишає чоловіка, віддаючи дітей родичам, оскільки не має змоги їх утримувати самостійно. Марія та її брат вирушають на постійне проживання до своєї тітки.

2

На початку другої половини XIX сторіччя Марія Вілінська була єдиною представницею прекрасної половини людства на теренах української літератури.

3

Сучасники Марка Вовчка відзначали неабияку вроду літераторки. Про неї мріяло багато чоловіків. Цікаво, що Тарас Шевченко теж оцінив красу Марії Олександрівни та неодноразово про неї говорив. Збереглася така цитата: «Яке піднесено-прекрасне створіння ця жінка!» До того ж, не один вірш, який вийшов з-під його пера, був присвячений авторці «Народних оповідань».

4

Марко Вовчок була дуже освіченою жінкою, поліглотом. Вона володіла багатьма мовами, в тому числі:

  • англійською;
  • польською;
  • чеською;
  • німецькою;
  • українською.

Це неповний перелік. З дитинства вона спілкувалася російською та модною того часу французькою мовою.

5

Чому літераторка обрала собі псевдонім, замість підписуватися власним ім’ям, та хто їй його нарадив, достеменно невідомо. Проте можна припустити, що жінці того часу не так просто було ввірватися у світ літератури, та ще й так, щоби бути сприйнятою всерйоз чоловіками-літераторами, тож довелося ховатися під маску представника чоловічої статі. Ім’я «Марко» було взято з прізвища чоловіка Марії Вілінської — Опанаса Марковича, а прізвищем вона завдячила своїй манері спілкування — дещо «вовчкуватій».

6

На сьогодні з ім’ям «Марко Вовчок» у переважної більшості читачів виникає асоціація — книга-збірка «Народні оповідання». За життя ж літераторки найбільш відомим її твором називали повість «Маруся», написану в 60-х роках ХІХ сторіччя. У творі ведеться розповідь про дівчину, яка віддала своє життя, надаючи допомогу запорізьким козакам. Авторка навіть отримала нагороду від Французької академії за цей твір. Його було перекладено декількома мовами.

7

Марія Вілінська вважалася «фатальною» жінкою, або чорною вдовою і на це були підстави. Річ у тім, що обидва її чоловіки відійшли у кращий світ буквально на руках у письменниці, а ще один — закоханий у Марію — наклав на себе руки.

8

Оскільки Марко Вовчок була тією жінкою, яка багато чого досягла у своєму житті, то вважала своїм обов’язком допомогти іншим представницям прекрасної половини людства стати більш самостійними, не настільки залежними від чоловіків та реалізувати себе як особистість. З такою високою метою Марія Вілінська започаткувала власне видання — журнал для жінок. Усього в період з 1871-го року до 1872-го року включно, було видано 17 номерів.

9

Марія Вілінська стала прийомною матір’ю для свого ж внука. Жінці довелося так вчинити задля порятунку доброго імені власної невістки, оскільки та народила свого первістка ще не перебуваючи у законному шлюбі.

10

Померла Марко Вовчок 10 серпня 1907 року на Кавказі, де був на службі її чоловік. Причиною смерті письменниці стала пухлина головного мозку. Її сучасники відзначали, що навіть будучи хворою та вже немолодою жінкою, Марія Олександрівна не мала жодної сивої волосинки.

Марко Вовчок, або Марія Вілінська увійшла в історію української літератури як вольова, розумна та талановита жінка, а її твори — цінна частина вітчизняної культури. Також можна переглянути повну біографію Марко Вовчок.