Кульбабове вино | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Кульбабове вино

4.142855
Ваш голос: Немає Середня: 4.1 (14 оцінок)
Анотація: 

Літо у неіснуючому містечку Ґрін Таун 1928 року… Веселі пустощі чотирьох безтурботних хлопчаків… І кульбабове вино, яке готує дідусь… Воно – як чарівна капсула часу, що вбирає у себе досвід минулих літ, воно – як ностальгія за дитинством, у яке зможе хоча б на мить повернутися кожен, хто візьме до рук фантастичну повість Рея Бредбері «Кульбабове вино». Ця книга – острівець, на якому зупиняється час. Її сторінки дихають далекими дитинно-безмежними спогадами – теплими, п’янкими, вічними, проте яких нам не спіймати ніколи.

Інші видання

Рецензії та відгуки на книгу (3)

Кульбабове вино. Рей Бредбері.

Читала “Кульбабове вино” давно, але книги Бредбері ніколи не відпускають. Вони осідають десь глибоко, як запахи дитинства, як сонячні спалахи на згадках, що здаються майже примарними.

...
вподобати
0 користувачів вподобало.

По-дитячому чарівно і світло

"Кульбабове вино" - це шматочок радості серед сірих буднів. Мало коли зустрінеш таку ж світлу, чисту і приємну книгу, як ця. Головний герой незважаючи на свій юний вік відкриває перед читачем найважливіші життєві істини, разом із ним пізнаєш для себе щось нове, задумуєшся над речами, про які раніше не думав. Ця книга залишає після себе солодкуватий післясмак, який, напевно, схожий на кульбабове вино.

...
вподобати
1 користувач вподобав.

Вино з кульбаби

"Він збагнув: цей день різнитиметься від інших. Різнитиметься ще й тому, що є дні, які складаються із самих запахів, коли ти відчуваєш цілий світ нюхом, удихаючи й видихаючи його крізь ніс,- так пояснював батько, везучи Дугласа та його десятирічного братика Тома машиною за місто. А в інші дні, сказав він, можна тільки вухом почути, як гримить і бринить усесвіт. Є такі дні, що їх треба куштувати на смак, і такі, що краще відчутні на дотик.

...
вподобати
1 користувач вподобав.

Цитати (6)

Скільки можна дивитись, як заходить сонце? Кому це потрібно, щоб воно заходило так довго? Кому потрібно, щоб завжди було не холодно й не жарко? І щоб повітря завжди приємно пахло? До всього цього скоро звикаєш і просто перестаєш помічати його. Сонце має заходити хвилину чи дві. А потім хочеться чогось іншого. Так уже влаштована людина... Тим-то ми й милуємося заходом сонця, що він буває тільки раз на день... ...
вподобати
0 користувачів вподобало.
любов - це передусім властивість людського духу, хоч тіло часом не хоче цього визнавати. Тіло живе лише задля себе. Воно тільки те й робить, що їсть, п'є і чекає, коли настане ніч. Бо самою своєю суттю належить ночі. А дух, Вільяме, народжений від сонця, і йому призначено бути невсипущим і допитливим багато тисяч годин нашого життя. То чи можна віддати перевагу тілу, цьому жалюгідному, себелюбному створінню, перед усеосяжним, сповненим ясного світла розумом? ...
вподобати
0 користувачів вподобало.
Хоч би що ти робила, аби лишитися колишньою, ти однаково будеш тільки такою, яка ти є тепер, сьогодні. Час має гіпнотичний вплив. У дев'ять років людина вважає, що вона завжди була дев'ятирічна й лишиться такою довіку. У тридцять їй здається, ніби вона отак і балансує стільки років на цій прекрасній грані розквіту життя. А потім, коли тобі мине сімдесят, то ти вже назавжди, довіку будеш сімдесятирічний. ...
вподобати
0 користувачів вподобало.
Доброта й розум притаманні старості. А в двадцять років жінці більш до вподоби бути безжальною і легковажною ...
вподобати
0 користувачів вподобало.
Найперше, про що дізнаєшся в житті,- це що ти дурень. І найостанніше, про що дізнаєшся,- це що ти той же таки дурень. ...
вподобати
0 користувачів вподобало.
Коли людині сімнадцять років, вона знає все. Та коли вона й у двадцять сім знає все, то їй так і лишилося сімнадцять. ...
вподобати
0 користувачів вподобало.

Користувачі яким сподобалась книжка - також вподобали