Незриме життя Адді Лярю

Тут ну дуже довга розкачка, як на мене. Та й сам сюжет занадто плавний і рівний. Все в одному стилі, ні, це не погано, стиль є стиль, але певні моменти виглядали б яскравіше при іншій подачі. Ну і емоції...їх майже невідчутно. Читаєш, і ніби ж розумієш що ось цей момент трагічний, ось тут потрібно співпереживати, тут трішки злякатися, але в душі ти не відчуваєш цього, відбулося і відбулося. Але і назвати її повністю нудною я не можу.