Тамплієри

Якщо по-жаданівськи, то варто читати цю книгу, сидячи на кухні, палячи сигарети й п'ючи каву, що вже давно стала холодною. Та я не палю і каву мені можна лише раз на добу...) Просто люблю Жадана за його вайб зображати все як є і байдуже в який спосіб. хоча, маю погодитись, для багатьох це некомфортно. бо його читати - це як дивитись в зеркало: бачити себе, свою країну, своє оточення і своїх "дорогих" друзів. Та Жадан знає, про що пише, бо він живе всередині цього тексту.