За лаштунками імперії | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

За лаштунками імперії

0
Нема оцінок
Анотація: 

Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритетів. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляючи натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша.
Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичности, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність.
У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яті.
Віра Агеєва — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреатка Шевченківської премії. Феміністка, котра однією з перших у пострадянську добу заговорила про потребу ревізії патріархальних цінностей.
Авторка книжок «Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму», «Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича», «Апологія модерну: обрис ХХ віку», «Дороги й середохрестя», «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета» та інших.

Рецензії та відгуки на книгу (1)

Відома літературознавиця Віра Агеєва ще до початку повномасштабного російського вторгнення написала монографію, в якій замислюється про культурне протистояння російської та української спадщини. Зокрема авторка аналізує творчість Григорія Квітки-Основʼяненка («Маруся», «Сердешна Оксана»), Тараса Шевченка («Катерина»). Образ покритки є дуже вдалим, адже відмовилися від своїх дітей та звабили дівчат у творах якраз росіяни (москалі).

вподобати
0 користувачів вподобало.

Цитати (1)

Полемісти двадцятих програли чергову битву, але не остаточну війну. І нам тепер доводиться рівно через сто років договорювати те, що не дали сказати тоді. Боротися з культурним епігонізмом. Вибирати між Європою й Росією. Будувати таки ж Україну, а не Малоросію. Європейський вибір України, вибір, коли згадати метафоричні персоніфікації у памфлетах, між Іваном Калитою й доктором Фаустом, доводиться знову й знову обстоювати.
вподобати
0 користувачів вподобало.