Неочікувано розгортання сюжету так званої "кумедії" - а починалось все як пригодницька книга про сільських хлопців - натомість твір перетворився у драму з сумним кінцем.

Хлопчика Костю найняли служити у суворого, але і справедливого пана. Пан мав поважну бороду, яку гарно розчісував та окуляри, весь його вигляд показував намір серйозності коли він розмовляв із наймичками. А саме знімання окулярів при розмові, додавало поважності при розмові. Час від часу пан отримував новини від наймичок, які казали що вагітні - він таких звільняв, бо діти без шлюбу - то гріх. Також вони казали, що дитина від нього - але він все одно звільняв, хоча давав коня чи корову.

Хлопчик Костя, якого весь час дражнили байстрюком - бо лише через це можна було його болісно зачепити, зазвичай ніколи не плакав і лише відгаркувався. Бувало що його лупцювали усі потроху, чи за пазуху закидали жарину або болісно кололи голкою в бік. Єдине що його виводило з себе - це образи про байстрюка - від цього тікав подалі відразу.

Та одного разу під час випасання панської худоби - знову хлопця почали ображати - чого він вже не міг стерпіти і отримав прочуханку - цього разу тіло хлопця не витримало бо отримав важку травму. Дуже сумне закінчення як хлопець марить паном - в жару називає його татом і тримається за недопалок пана не випускаючи: “То Татове!”

Кумедія з сумним кінцем ...