Розділ VII
Під час великої перерви Том підійшов до Беккі та шепнув їй на вушко:
— Візьми капелюшок і вдай, наче йтимеш додому, біля рогу затримайся, щоб всі тебе минули, а потім повертай у провулок — та й сюди. А я іншим шляхом теж прийду.
Дівчинка вирушила з однією компанією, а Томас — з іншою. Поті вони стрілися в завулкові і вирушили в школу, яка вже спорожніла. Вони сиділи разом, тримаючи грифельну дошку попереду. Томас подав Беккі грифель, потім, тримаючись за її ручку, водив грифелем по дошці. Так у них вийшов трохи потворний будиночок, але діти були задоволені результатом. Згодом малювання було вже не таким цікавим і діти почали розмовляти. Том відчував себе, як в раю.
— Беккі, а ти вже заручилася з ким-небудь? — боязко спитав Том.
— Ні…
— А тобі хотілося б?
— Напевно… А що для цього треба?
— Та нічого такого. Треба сказати хлопцеві, що ніколи не вийдеш заміжні за кого іншого, а після ви цілуєтеся. От і все. Це кожному під силу.
— Цілуєтеся? А для чого це треба?
— Ну, просто треба. Завжди всі цілуються.
— Всі?
— Так. Вони ж закохані. Ти пам’ятаєш той напис, що я зробив?
— Ні.
— Якщо хочеш, я можу тобі це сказати.
— Так… Так, іншого разу.
— Чому іншого? Я хочу зараз це сказати. Коли ти бажаєш, то можу навіть прошепотіти.
Доки Беккі сумнівалася й не знала, як чинити далі, Том прийняв її мовчання, як схвалення його плану. Обійнявши її, хлопець прихилився практично до її вуха та почав шепотіти слова про любов. А після ще сказав:
— Тепер твоя черга говорити мені ті самі слова.
Дівчинка трохи почала відмовлятися, але зрештою промовила:
— Повернися таким чином, щоб тобі не було мене видно, лиш тоді я промовлю ті слова. Та пообіцяй мені, що ніколи нікому про це не розкажеш. Добре?
— Звісно, не розкажу. Ну…
Він повернувся в інший бік. Беккі обережно, ніби боячись, прихилилася до хлопця й пошепки промовила:
— Я люблю тебе.
Після цього Беккі схопилася й почала бігати поміж парт. Том ганявся за нею.
Врешті дівчинка стояла в кутку й затуляла лице фартушком. Том обіймав її й умовляв:
— Беккі, ми ж уже все зробили. Зостався лишень поцілунок. Не треба боятися. Це всього лише поцілунок, — він потягнув фартух і руку дівчинки.
Вона здалася й відкрила лице для поцілунку. Том торкнувся своїми вустами рожевих губ дівчинки.
— Ми все зробили. Пам’ятай Беккі, відтепер ти не можеш більше нікого покохати, тільки мене. І заміж вийти мусиш тільки за мене. Погоджуєшся?
— Так, я кохатиму тільки тебе й одружуся лише з тобою, Томе. Ти теж будеш одружуватися тільки на мені, й покохати нікого, крім мене, не зможеш.
— Звичайно! Для того ж і заручаються. І будемо завжди, коли вигадаємо потрібний момент і ніхто нас не помітить, ходити разом в школу й назад. А коли в школі будемо в щось грати, то обиратимемо одне одного.
— Прекрасно! Я навіть і не чула ніколи про це.
— Звісно! Це дуже гарно. Ось коли я та Емі Лоренс…
Очі дівчинки вмить стали круглими. Том зрозумів, що бовкнув зайвого й зупинився на пів слові.
— Томе, то я не перша, з ким у тебе заручини?!
Беккі розплакалася. Том намагався її втішити:
— Мені тепер до неї все одно.
— Ні, Томасе, ти ж сам знаєш, що не все одно!
Том хотів її обійняти, проте дівчинка грубо відштовхнула його руки й сильно заплакала, відвернувшись до стіни. Том вдруге спробував щось удіяти, та все марно — дівчинка була невблаганною. Після цього Том ніби відчув, що вона зачепила його гордість й попростував геть. Трохи часу Том чекав під школою, що Беккі прийде до тями й наздожене його. Але цього так і не сталося. Він довго боровся із собою, але все ж вирішив знову спробувати помиритися з дівчинкою. Коли він повернувся до класної кімнати, то побачив, що Беккі все в тому ж кутку і зараз продовжує плакати. Томове серце облилося кров’ю. Він підійшов до дівчинки і зовсім не розумів з чого починати. Але зміг промовити (щоправда, без каплі рішучості):
— Беккі, чуєш… Я тільки тебе люблю, всі решта для мене нічого не значать.
У відповідь прозвучав ще голосніший плач навзрид.
Найбільш коштовною річчю для Тома була мідна шишечка від грат із коминка. Він дістав її і виставив так, щоб Беккі побачила цю річ, а тоді мовив:
— Беккі, я дарую тобі це. Забирай.
Дівчинка пожбурила руку із предметом, вкладаючи в цю дію всю свою злість та розчарування. Після цього Том вийшов й більше не повернувся.