"Мені байдуже якою назвою звучатиме вулиця, мені важливіше, аби вона була у належному стані" - почула краєм вуха розмову жінок, що обурювалися на пропозицію місцевої влади політикою декомунізації і перейменуванням топонімів.

Домінікана ніколи не була комуністичною державою, але стан вулиць та будинків, добротно побудованих за правління Трухільйо ще досі у належному стані. Тоді вони й називалися на честь всіх родичів трухільїстів.

Та за всю віху історії з часів завоювання Америки епоха правління диктатора Трохільйо (якого в народі нарекли Цапом) - найболючіша епоха Домінікани. Ця дияволька система, яка тривала понад 30 років, позбавляла людину найсвященнішого права - свободи вибору.

Лауреат Нобелівської премії Маріо Варгас Льйоса у романі "Свято Цапа" звертається до теми могутньої сили та безсилля влади трухальїстів. Він детально описує епоху глибоко проникаючи в психологічні аспекти особистості тирана та розкриваючи механізми його магічного впливу на оточуючих.

Довкола режиму Трухільйо сконцентрувалося та накопичилося все зло -вбивства, побиття, тортури, зникнення людей, беззаконня, корупція, шпіонаж, ізоляція від світу, страхітлива брехня. Все це наслідки, які шляхом пропаганди, насильства та морального пригнічення звели на трон диктатара.

Але домініканський тиран і боротьба з ним - це лише верхній пласт, під яким ховаються особисті трагедії кожного домініканця, їх понівечені та принижені долі.

Беззаперечно, мільйони людей, які обожнювали Трухільйо, всі вони зазомбовані пропагандою, спантеличені браком інформації, позбавленні свободи вибору, звиклі догоджати та лестити, також стали жертвами режиму.

Кров холоне в жилах, коли Льйоса відкриває перед читачем жахливу правду життя, яку нездатні затьмарити навіть перекручені фантазії хворобливої уяви.Тема хтивості до дружин міністрів, збоченого насильства неповнолітніх дівчат, звучить набагато гучніше, коли розумієш, що це не вигадані персонажі, що це відбувалися реальні події.

І навіть крізь усі роки після смерті диктатора, нанесені рани жорстоким режимом ще досі кровоточать, їх неможливо залікувати, вони досі роз'ятрені. Тому свято Цапа ще досі триває.