"Я відкриваю серце для любові..."
Поезія Надії Полтавської відрізняєтсья від усього, що мені доводилося зустрічати.
По-перше, вона яскраво індивідуальна, із відзнакою авторського світогляду та світосприйняття.
По-друге, вона завжди і виключно світла, добра, така, що несе в собі радість, благодать, добро, втіху, мудрість, вічні істини. Жодного мотиву, навіть натяку на щось із інтонацією протилежною - суму, смутку, туги, відчаю та тим більше негативних почуттів і думок, - ви ніколи не знайдете під обкладинкою її збірок.
По-третє, поезія її високо духовна, насичена доброзичливістю до всіх і кожного.
Збірка ця вже традиційно виходить за межі суто поетичної, адже авторці замало просто поділитися віршами, вона хоче зазирнути у душу кожного, а також наповнити кожного, з ким її зводить доля, теплом, світлом та мудрістю. А інстументом цього є слово. Також, поміж віршами, Надія Полтавська розміщує мудрі поради, езотеричні схеми, що розкривають сутність розповсюдження енергії в людському тілі, і це не дивно, адже саме так і спілкується, і живе поетеса: в неї вірші і життя містять усього потроху: і філософію, і езотеричні знання, і психологію, і мистецтво у великій кількості, і спілкування з різними людьми, і дружбу. Про це йдеться і в її віршах.
І, нарешті, вражає масштаб та об'єм знань поетеси, це також видно у віршах, точніше, у цитуваннях та епіграфах. Тут і українські письменники, і світові, і Біблійські вірші, і вірші з давньоіндійських текстів (які часто називають індійською Біблією).
Родзинкою книги є розділ "Із джерела душі людської", де поетеса помістила вірші та листи, які їй подарували чи присвятили друзі-поети. Мені особисто було дуже приємно отримати в подарунок книгу Надії Полтавської із власними віршами наприкінці.
А також розділ "Лицарі поезії життя". Це взагалі унікальне явище в поетичній збірці, аналога я не зустрічала. У розділі поетеса об'єднала в алфавітному порядку прізвища, імена та по-батькові усіх знайомих та людей, життя яких, на її переконання, присвячено втіленню "поезії життя". Величезний перелік імен сучасників, багато хто з яких ніколи не сподівався потрапити на сторінки друкованого видання. Дійсно глибокий та мудрий жест доброти і щирості по відношенню до оточуючих людей.