За жанром «Ключ» Василя Шкляра це – «Гостросюжетний роман - таємниця». В порівнянні з іншими книгами письменника, наприклад, романами «Чорний ворон», «Маруся», «Троща», «Характерник», «Ключ» зацікавив мене значно менше. В книзі надто багато вбивств, сексу, є описи аж дуже відвертих інтимних сцен любощів, іноді, це виглядає, як м'яко кажучи, відхилення від суспільної норми. Такі відверті сцени неприємно мене вразили, тому що справжнє кохання це – спорідненість сердець, душ і будь –який вияв близькості, це - вияв ніжності, пристрасті для двох людей, а не хтиві задоволення потягу, це схоже на тваринний інстинкт і не більше...
Кожен із персонажів роману перебуває у пастці власного неспокою. Журналіст, Андрій Крайній, керівник «відділу вбивств» київської «жовтої» газети, є частим завсідником бару «Троє поросят», де залюбки проводять вільні вечори відомі художники, музиканти, митці.
В один із таких вечорів Андрій отримує загадковий ключ від квартири № 13, шо розташована на одній із вулиць столиці України. Власник квартири не розповідає Андрієві ні слова про себе, лише запевняє, що вирушає в тривале відрядження. Чоловік не з`являється впродовж місяців і Андрій намагається дізнатись, що ж сталося із цим загадковим чоловіком на ім'я Саватій.
Нитка розслідування приводить Андрія та його супутницю Оксану Вербну в Черкаси та cело «Некричі», що поблизу цього міста. Там, головні персонажі намагаються з'ясувати бодай якісь деталі про таємниче зникнення талановитого київського художника Олекси Остапчука. Відомо лише, що Остапчук страждав від депресії та полюбляв зимову риболовлю.
То ж, чи судилося персонажам розкрити таємницю ключа?, чому Остапчук так завзято «втікав від світу»?, хто ж, насправді, скоїв низку злочинів у кімнаті над прірвою у готелі «Млин»? – якщо хочете отримати ще більше запитань, ніж відповідей, то спробуйте дочитати книгу до кінця, хоч це – складніше, ніж здається спочатку.