"Життя попереду" — одна з найбільш пронизливих, відвертих, драматичних і зворушливих книг другої половини ХХ століття. Десятирічний Мохамед — усі його звуть Момо — живе в паризькому районі Бельвіль, населеному арабами, чорношкірими африканцями і євреями, в притулку, який тримає мадам Роза, колишня ув’язнена табору Аушвіц. Матері більшості дітей, яких виховує Роза,— повії, які платять копійки за утримання своїх чад. Момо змушений самотужки боротися з життям і за життя, коли ж мадам Роза з часом стає абсолютно безпорадною, саме він допомагає їй виживати і залишається з нею до останньої години.