Тема занепаду, відтворена у літературі, викликає у мене цікавість завжди, попри її гнітючість. До неї звертались чимало митців, але я не вбачаю доречності в порівнянні, хто до даного питання підійшов епічніше, а хто менш, кого твори вже стали культовими, а кого не такими популярними. Кожен відтворив проблему занепаду суспільства по особливому, але на мою думку якщо не помиляюся, Томас Манн був одним із першим, хто заговорив про це.

Отож, в центрі уваги - родина німецьких купців - Будденброки. Вже з перших сторінок роману, читачам стає помітно як постійна гонитва задля збагачення старшого покоління, втягує у ту ж саму гонитву їхніх дітей. Ними керує лише страх втратити нажите. Виснажлива невтомна  робота з часом приносять втому, а осягнувши істину - а чи в цьому є сенс їхнього життя, пізнати розчарування.

Із кожним прочитаним розділом я як читачка просто спостерігаю, звичайний випадок, який зазвичай трапляється й у сьогоденному житті - як старше покоління не розуміє, що нащадки можуть  обирати інший шлях. Тому й помітно як чотири покоління родини проходять всі етапи - від злету й процвітання до падіння та занепаду.

Якщо оцінити цей роман у ширших масштабах, то стає зрозуміло, що Томас Манн на прикладі однієї родини відтворив занепад суспільства, з цього я можу зробити лише такі висновки, що розлади у кожній родині або колективі призводять до розладів та занепаду у суспільстві.