Відгук на книгу: Собор Паризької богоматерi

Романтизм у Франції. Віктор Гюго. «Собор Паризької Богоматері» - напевно, найвідоміший його твір, не тільки завдяки унікальній памʼятці архітектури, але й численним мюзиклам нульових та екранізаціям. Я читала цю книгу під час навчання в університеті у 2003 році, якраз коли з усіх радіоприймачів лунала “Belle”. І тоді я очікувала від роману опису пристрасного кохання Есмеральди до Феба, адже у мюзиклі Феб був таким красунчиком. А насправді я гортала сторінку за сторінкою, де йшов опис собору, історія його спорудження та зміни в часі. Здавалося, що це трактат з памʼяткознавства. Однак потім уже пішла розповідь про циганку Есмеральду, горбаня Квазімодо, священника Фролло та красеня Феба, який виявився геть негативним персонажем, на відміну від Квазімодо. І все ж роман мені сподобався . Це монументальний твір про справжнє кохання, пристрасть, нашу сліпоту і наївність, про жорстокість світу та вічність мистецтва.