Мистецтво любові

Автор досліджує любов в усіх її аспектах — не лише романтичне кохання, просякнуте хибними уявленнями та високими очікуваннями, але й любов до батьків, дітей, братів і сестер, еротичне кохання, любов до себе та Бога. Фромм звертається до історії про Адама та Єву та їхнє гріхопадіння з Раю. Щойно вони скуштували плід з дерева пізнання, їх охопив шок. Автор пояснює, що вони не соромилися одне одного, збентеження насправді полягало у самоусвідомленні їхньої розділеності через різницю в їхніх тілах і статі. Таким чином, у них виникла потреба об'єднатися, знайти союз одне з одним, уникнути цього відчуття роз’єднаності. Тому Фромм розглядає любов як відповідь на людське існування і стверджує, що любов — це не почуття, а акт дії, який більше про віддавання, ніж отримання.