Перша стать

Це не маніфест і не біологічна сповідь. Це глибоке занурення в історію чоловічої ідентичності — такої, яку не звикли розбирати під лупою. Рош не боїться торкатися незручних тем: від військового культу мужності до тендітності батьківства, від маскулінної гордині до інтимної розгубленості. Книга розгортається, як старовинна карта — з потертостями, з невідомими землями, з монстрами на краях. Від античності до ХХ століття автор простежує, як змінювались уявлення про чоловіка, як з історичної переваги народжувався тягар очікувань, і як суспільство нав'язувало «обов’язкову мужність» як форму виживання. Мова Роша — інтелектуально вишукана, але тепла. Він не говорить з трибуни — він ніби сідає поруч і починає спокійну, чесну розмову. Його текст далекий від модного фемінізму, але й не протистоїть йому. Навпаки — Рош створює новий вимір дискусії, де чоловік не антагоніст, а така ж жертва застарілих структур, як і жінка. Особливо цінними є сторінки про XX століття, де криза чоловічої ідентичності стає майже криком — після війн, між революціями, на тлі зміненої ролі жінки й краху імперських моделей. І саме там — у цій тріщині епох — зароджується можливість іншого чоловіка: не «вождя», а партнера, не «героя», а людини. «Перша стать» — це не лише книга про чоловіків. Це книга про всіх нас, про світ, де ролі більше не рятують, а калічать. Це спроба не засудити й не захищати, а зрозуміти.