Повернення до кафе на краю світу

Пройшло 10 років, як Джон вперше побував у кафе на краю світу. Його погляди на життя змінились. Усі свої думки, висновки він заносить до книги осяяння, яка у майбутньому може стати провідником для тих, хто «загубився». Тепер він не зациклений  на роботі, а здійснює свою мрію - подорожує. І саме в подорожі на Гаваях він знову опиняється в цьому кафе. Але цього разу  разом з Кейсі, Майком, в маленькою Енні він допоможе Джесіці - випадковій відвідувачці віднайти життєвий орієнтир. За чашкою кави героїня подивиться на своє життя іншими очима.

Ця книга допоможе знайти баланс між своїми мріями та очікуваннями суспільства. Адже, як часто нас хвилює і стримує думка:«А що скажуть люди?». Ми боїмося людського осуду, пліток… А взагалі, яка різниця, що вони скажуть - це наше життя і жити треба так я як краще нам  і робити те, від чого стаємо щасливими і радісними. Треба гратися на своєму майданчику, а не хвилюватися, що там на чужому майданчику, відпустити всі свої страхи і бути вільними.

Не треба боятися робити щось нове, відкривати для себе нові можливості. Адже : «Усі двері кудись ведуть. А куди, дізнаєшся лише тоді, коли через них проходиш «. І якщо навіть здається, що все погано і нічого не виходить, треба памʼятати, що після відпливу завжди буде приплив.

Мені було цікаво  стежити за думками героїв, їхніми вчинками, читати історії інших людей. А відносини Майка з донькою Енн зворушили мене своєю теплотою, душевністю.

Не скажу, що книга має супер-пупер рекомендації, але вона хороша, тепла й надихаюча. Рекомендую  тим, хто хоче зупинитися на мить у вирі буднів і поринути у легку, цікаву історію.