You are here
Цитати
Усі / Популярні
Цитата автора: Ремарк Е.М. книга: Чорний обеліск
Опубліковано EduardGol Пт, 07/18/2014 - 10:14
...- Ти питаєш, як дитина. - А як діти питають? - Так, як ти. Все питають і питають, аж поки не доводять до того, що дорослі не знають, як відповісти, і бентежаться або починають сердитись, - Чого ж вони сердяться? - Бо зненацька помічають, що в них є щось страшенно фальшиве, і не хочуть, щоб їм нагадували про це.
Рейтинг:
Цитата автора: Люко Дашвар книга: Молоко з кров'ю
Опубліковано Приватна Бібліотека Пт, 07/18/2014 - 09:47
..." - Марусю! А що це ти засмучена, як та світла печаль невтішна? - спитав Старостенко серйозно. Стьопка почув, насторожився. Маруся повільно розправила плечі, всміхнулася, до чоловіка притулилася: - Оце вирішили дитинку завести та так старалися, аж повтомлювалися. Німець почервонів. Старостенко реготнув, Льошку по плечу поплескав: - Старайтеся мені! У нас демографічні показники того... кульгають на обидві ноги. - Молодим пальцем погрозив. - І ви мені теж старайтеся! Тетянчин батько зрозумів слова голови, як наказ до термінового виконання, підхопився і оголосив:
Рейтинг:
Цитата автора: Рей Бредбері книга: Винятково досконале вбивство
Опубліковано EduardGol Ср, 07/16/2014 - 16:09
...Позбавити себе втіхи неквапливо змащувати й заряджати пістолет і уявляти собі обличчя Рафа Андерхілла, коли з'явлюся перед ним після тридцяти шести років відсутності, щоб звести давні порахунки? Полетіти літаком? Ні, я б краще подався пішки через усю країну і, спиняючись на ночівлю просто неба, смажив на багатті свою жовч і ядучу слину, знов і знов пережовував свої задавнені, висхлі, наче мумії, але досі живі кривди й роз'ятрював незагоєні з роками болячки.
Рейтинг:
Цитата автора: Світлана Талан книга: Помилка
Опубліковано Віра Ярицька Сб, 07/05/2014 - 01:19
.... .До болю захотілося поспішати вечорами додому, щоб вікна не лякали пусткою чорних дір, а вабили теплим світлом. Хотілося чути шльопання жіночих капців по кімнатах, і щоб на кухні гримів посуд і пахло цибулею, яка випадково підгоріла. Хотілося, щоб по будинку носилися діти, під ногами валялися їхні іграшки, а маленький песик залишив калюжу на килимі. Йому хотілося, щоб у вікно влетів футбольний м*яч, розбивши скло, а на дивані був розкиданий дитячий одяг.
Рейтинг: