Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у січні 2026 року
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
451 за Фаренгейтом
451 градус за Фаренгейтом - це антиутопія про спалення книг. Але коли Ви її прочитаєте, зрозумієте, що проблема, розкрита в книзі набагато глибша і суттєвіша, адже це не просто спалення книг, це погляд в майбутнє, пророцтво про те, що може статися з людьми, які добровільно відмовляються читати книги, мислити.
#
Гадюка в полі
Це емоційна, психологічна, драматична книга, на поверхні якої знаходяться людські переживання.
В книзі історія охоплює історію чотирьох героїв: Юхима та Міли, Ади і Архипа. Всіх їх обʼєднує одне - почуття страху, вини, біль від втрати близьких, зрада, пошуки себе, самовираження за рахунок інших.
Було цікаво, чому саме така назва і до чого тут гадюка. Як виявилося гадюка виступає метафорою того, що людина приховує в собі: болісні спогади, таємні думки, пережиті травми, невисловлені образи.
#
Гарний день, аби жити
Збірка «Гарний день, аби жити» включає в себе 22 історії від українських авторів, де кожен з нас знайде щось для себе. Це історії про звичайних українців, яким довелося жити в нелегкий час для України, це історії про пошуки себе у житті, пошуки сенсу життя, щастя, про підтримку, дружбу, кохання, про тяжкі дні боротьби і виживання.
#
Там, де співають раки
Що ж це за місце - там, де співають раки? 🦐 Це особливе місце, воно лише твоє, там є тільки ти і природа.
Поліський дивосвіт
Знайти зараз цей посібник майже нереально, хоча 25 років тому студенти мусили його придбати, інакше б не було можливості підготуватися до заліків та іспитів з декількох спеціалізованих курсів, серед яких «Дитяча література», «Українська література» тощо. Це дійсно унікальне видання, створене викладачами Житомирського, тоді ще педуніверситету. Тут у доволі цікавій формі й без води розповідається про відомих і не дуже письменників, що мали відношення до Житомирщини - народилися тут, проживали чи навіть проїжджали повз.
Біофак
Якщо спитати в місцевих, де знаходиться вулиця Пушкінська, 42 (хай вулицю перейменували, але то було декілька років тому і не всі встигли вивчити нову назву), то більшість запитає, що там знаходиться. Якщо сказати «біофак», тоді люди посміхнуться і точно вкажуть напрямок руху. У народі мало хто знає, що це була будівля Єврейського учительського інституту, про який є навіть ціла дисертація місцевої історикині. Зараз же корпус природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (в народі - педінституту).
Діти — найкращі з усіх квітів.
Напевно, це була перша книга українською та англійською мовою, яку я прочитала. Мені було 8 років, і я звикла, що казки закінчуються хепі-ендом. Тоді я не знала нічого про «Портрет Доріана Грея» та взагалі вперше чула імʼя автора. У книзі мене вразили чудові малюнки, непоганий сюжет про дітлахів, що бавилися у садку Егоїстичного Велетня, доки його не було вдома. Навколо панували Весна і тепло. А коли Велетень повернувся, знову прийшла Зима, бо він вигнав дітей і збудував мур. Потім логічно сюжет розвивається так, що Велетень добрішає і знову пускає дітей у свій сад.
Вічне кохання
Колись у школі читали повість «Дорогою ціною» у скороченому варіанті, паралельно з цим вивчали «Ромео і Джульєтта». Чимось мені нагадувала історія Остапа і Соломію героїв вічного Шекспіра. Однак мені здається, що українські персонажі є більш щирими та зрілими у своєму коханні. Заради Остапа Соломія не просто втікає світ за очі, вона не раз рятує його від смерті, доглядає за ним, працює, аби мати хоч якісь гроші, ризикуючи власним життям, визволяє з увʼязнення. Та, врешті, гине. На жаль, такими були реалії. Та і омріяна Задунайська Січ у 1830-ті роки, коли описане дійство, вже не існувала.
#
Рецензія до казки "Попелюшка"
"Попелюшка" це чарівна казка, яка сподобається усім дітям. У ній є дівчина, яку мачуха й сестри зробили покоївкою і прозвали "Попелюшкою" але завдяки вірі у свою мрію Попелюшка змогла довіритися хрещеній феї, повірити у її чари і закохати у себе справжнього принца але завдяки звичайній слухняності Попелюшки принцу і його слугам довелося проводити розлідування щоб дізнатися хто ж загубиа крешталевий черевичок на сходах їхнього палацу. Вони навідували кожну хату і жодній дівчині він не підходив та коли навідалися до дому Попелюшки та її сестер несподівано знайшли власницю черевичка.