Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Я бачу, вас цікавить пітьма
Вважаю, що Іларіон Павлюк це вже класика сучасного українського письменства)) Автор, який стрімко увірвався в літературний простір і завоював любов читачів. 4 березня у нашому місті відбудеться вистава «Я бачу, вас цікавить пітьма», і я вже маю квитки дуже чекаю!
Це була моя перша книга знайомства з автором. Читаючи відгуки, вагалася, чи починати хтось був у захваті, комусь книга важко йшла. А мені сподобалось. Із задоволенням продовжу знайомство з іншими творами Павлюка, адже його манера письма справді вражає. Дуже тішить, скільки зараз талановитих українських письменників ❤️
Природа
Памʼятаю, як наприкінці 1990-х дивилася телесеріал Олега Бійми «Острів любові». Це було еротичне українське кіно, створене за мотивами творів класиків. Одна з серій являє собою інтерпретацію новели Ольги Кобилянської «Природа». Як для початку 20 століття, новела реально революційна, адже по суті оспівує інтимні стосунки панночки із гуцулом, причому навіть не стосунки, а разовий статевий акт на лоні природи після бурі. А може, акту й не було, проте авторка так тонко підвела діалоги та мрії головних героїв, що принаймні в їхній уяві він стався.
Покутська трійця
Василь Стефаник, Лесь Мартович і Марко Черемшина належать до так званої «Покутської трійці», бо родом із Західної України, писали твори діалектом. Саме через цей діалект, якщо чесно, я не дуже розуміла зміст новел. І якщо Василь Стефаник більш «розкручений», особливо його твори «Новина» (батько вбив одну зі своїх дочок, а друга відпросилася, проте на неї чекають злидні і важка доля) та «Камінний хрест» (еміграція до Канади галицького селянства через малоземелля наприкінці 19 - на початку 20 ст.), то от про Леся Мартовича цього не скажеш.
Попіл, неочікувано
Я приємно здивована від прочитання книги! «Попіл» дуже недооцінена книга. Молодий український автор подав фантастику на справді високому рівні, пише цікаво, захопливо й так, що відірватися майже неможливо. Прочитала книгу дуже швидко. Персонажі добре прописані, з характерами.
#
Наш генетичний код спротиву
«Жовтий князь» Василя Барки - це не просто література, це рентгенівський знімок нашої національної катастрофи, від якого холоне в жилах навіть через десятиліття. Коли я розгортаю цю книгу, мені здається, що я не читаю слова, а чую хрускіт сухої землі й тихий стогін голодного степу. Це текст-сповідь, текст-вирок, який Барка виніс тій нелюдській системі, що прийшла зі сходу, аби випалити саму суть українства.
#
Корені колективного болю
«Фата Моргана» - це такий текст, який у школі ми проходимо аби як, а повертаємося до нього вже тоді, коли життя добряче потягало за нерви. Знаєте, Коцюбинський тут не просто письменник, він імпресіоніст від Бога, який малює словами так, що ти шкірою відчуваєш ту липку тривогу перед грозою.