Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
(1 оцінок)
Почала читати цю книгу у лютому 2022 року. Так і залишила її на столі 24-го числа. Потім втратила здатність до читання через шок од війни. Десь місяць не могла змусити себе читати, три місяці не могла нічого писати. Потрохи відійшла від шоку ближче до осені. У вересні повернулася додому, взяла цю книгу і дочитала її. По суті, спершу слід прочитати першу частину «Доки кава не охолоне», однак і друга наповнена подібним змістом. Втім, тут більше йдеться про історію дівчат, що працюють у кафе, і деталізовано, хто ж ця загадкова жінка-привид, яка ніяк не може залишити кафе.
(2 оцінок)
Перед нами перша частина дилогії про невеличку японську кавʼярню, де можна повернути час на мить, але не можна змінити минуле. І встигнути треба, інакше, коли охолоне кава, людина зависне у міжчасовому просторі і буде поводитися, як одна з відвідувачок цього кафе. Насправді, це філософська книга про сенс нашого буття і про неминучість багатьох речей. Ми не можемо врятувати життя коханої людини, якщо вона має померти, але ми можемо сказати їй перед смертю важливі слова. Якби була моя змога, я б завітала в подібне кафе чотири роки тому і попросила б вибачення у хлопця, якого вже не повернути.
(1 оцінок)
З усіх книг Джейн Остін дана є найбільш вдалою, напевно, тому, що є сюжет і яскраво прописано образ містера Дарсі. Мої симпатії були на його боці з самого початку роману, хоча дехто ставить у центр оповіді саме Елізабет. Як на мене, вона дуже пихата і живе у своєму світі, який дещо відрізняється од реальності, можливо, їй хотілося б кохати більш романтичного хлопця, більш відкритого, який би говорив їй компліменти. Однак кохання чоловіка проявляється у вчинках, а не у словах. І Дарсі це доводить, врятувавши сімʼю Елізабет від сорому.
Нема оцінок
Історія не лише про дружбу, а й про закоханість, труднощі виживання у Токіо і про сенс нашого існування. Звісно, з елементами еротично-порнографічного, без чого Муракамі не уявити. Якщо чесно, я так і не зрозуміла, з якою метою Цкуру було обвинувачено в тому злочині, який він не робив. Так само мені шкода, що його кохана дівчина крутить роман із іншим за його спиною. Одним словом, загадковий світ Сходу, який нам, європейцям, часто здається дивним.
Весь твір перебуваєш у передчутті якогось викриття, очікуєш на розвʼязку. А її просто немає.
Нема оцінок
Несподіване для мене завершення тетралогії, Віана у Ланксне, її особлива дочка Розетта дорослішає, Анук взагалі таємно одружується і вирушає зі своїм чоловіком на край світу. Таємничою гостею стає працівниця тату-салону. Я ставлюся до татуювання, мʼяко кажучи, нейтрально, тому не досить раділа з того, що все містечко наробило собі татуювань, а Розетта наприкінці книги перетворюється в майстриню тату. Краще вже б допомагала матері з тістечками в цукерні. Книга написана талановито, але от наповнення її ще слабше.
Нема оцінок
Третя частина тетралогії, як на мене, написана відповідно до віянь часу і політкоректності. Мусульмани. Вони зʼявилися в традиційному французькому суспільстві. І їх багато. Ставлення до них різне, більшою мірою - негативне. Однак і не всі з них є толерантними до французів. Тут ми вже відходимо від романтики і містики попередніх частин, висуваючи на перший план детективну лінію та толерантність. Раптом кюре перетворюється з негативного персонажа на позитивного й зазнає цькувань, перебуваючи на межі життя і смерті.
Нема оцінок
Дана історія не настільки романтична, як попередня. Тепер у Віани вже дві доньки, останню вона народила від Ру, але приховала це. Маленька дівчинка має вади розвитку, і на цьому наголошено не раз. А от Анук дорослішає і вже хоче бути незалежною. І тут увага прикута до Зозі, яка зачаровує всіх так само, як колись це робила Віана. Щось незрозуміле і недобре має на думці Зозі, однак це відчуває лише Віана. Врешті-решт, їй доведеться вивести свого магічного двійника на чисту воду. І знову містика, і знову розвʼязка, на яку ніхто не очікував.
Нема оцінок
Доволі легка книга, яка започатковує тетралогію. Головна героїня наділена магічною властивістю, вона приїжджає у невеличке французьке містечко разом із дочкою, аби відкрити шоколадну майстерню. Місцевий кюре у розпачі, бо його влада відтепер не є абсолютною. Місцеві радо відвідують Віану, діляться з нею своїми проблемами, а вона намагається їх розвʼязати. Не обійшлося і без кохання, морських піратів-жебраків, святкувань. І, звісно, море шоколаду. Аби відчути дух книги, раджу до перегляду кінофільм з Жульєтт Бінош і Джонні Деппом.
Нема оцінок
Різ Уїзерпун і Марк Раффало втілили на екрані задум Марка Леві, хай навіть у дещо спрощеній формі. Нібито вже десь ми зустрічали розмови із духами. Взяти «Закоханого привида» того самого Марка Леві. Ідея не нова. Однак оформлено її романтично і тендітно. Трохи наївно, але в той же час зі смаком. Іноді кумедно, іноді серйозно. Жінка у стані коми, і лише кохання здатне її врятувати. Справжнє кохання. І воно приходить. Несподівано для журналіста. І, звісно, неочікувано для головної героїні. Їхнє спілкування впродовж книги відбувається між небом і землею. Саме так.
Нема оцінок
Романтика на межі з фантастикою. Казка, в яку хочеться вірити. Але я не вірю, що в реальному житті таке можливо. Не вірю, що заможний юнак може закохатися в жінку із вадами. На жаль. А от Марк Леві вірить. І хоче, щоб ми всі повірили в це. Недарма він додає ще одну романтичну лінію - дядька і тітки головного героя, родом з Індії. Заради кохання тітка відмовилася від заможного життя й втікала із простим хлопцем, який нині є ліфтером у Нью-Йорку. Для нашого часу це теж на межі фантастики. Як завжди у творах цього майстра слова, переможе оптимізм, позитив і любов!