
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Європа після карантину
Написання цієї книги відбулося, напевно, під час пандемії коронавірусу, про яку ми вже через війну забули. Хоча тоді здавалося, що немає нічого страшнішого у світі за ковід. Принаймні для мандрівників. І ось Роман Маленков, відомий український журналіст і письменник, що відвідав не один десяток країн світу, вирішує поділитися з читачами своїми враженнями від відвіданих ним десяти країн світу. Зауважу, що йдеться про Албанію, Туреччину, Грецію, Чехію, Мальту, Словаччину, тобто не такі розкручені бренди, як Франція чи Іспанія. Автор приділяє багато уваги культурній спадщині та історії країн.
Атлас світу
Свого часу придбала цей атлас, коли викладала в університеті туристичні предмети. Потім він допомагав мені під час роботи в коледжі на заняттях зі всесвітньої історії. Книга також подобалась моєму небожеві. Сподіваюся, що будемо читати його з моїм сином, хоча на той час інформація про країни буде вже неактуальною. Однак атлас мені дуже подобається. По-перше, тверда обкладинка, дуже якісний папір, кольорові яскраві світлини, гармонійне поєднання всіх елементів. По-друге, подано інформацію доступно і ненавʼязливо.
Memento
За останні два тижні кардинально змінила своє ставлення до Володимира Винниченка. Зараз читаю книгу про його любовні походеньки, й там описано його стосунки із одруженою жінкою Люсею, яка палко кохала Винниченка, завагітніла від нього. Володимир Кирилович сказав їй йти на аборт, однак через помилку акушерки (неправильно пораховано термін вагітності) робити аборт було запізно, Люся народила хлопчика Володю, який прожив лише три місяці і за незрозумілих обставин помер. Про цю драму ми дізнаємося з листування Володимира до Люсі.
Війна очима письменників
Сучасні молоді (і не дуже) українські автори поділилися своїми щоденниковими записами, есе та поезією про війну, що розпочалася у лютому 2022 року і триває вже майже чотири роки. Юрій і Софія Андруховичі, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Вікторія Амеліна, Ія КІВА. Це прізвища найвідоміших наших письменників. Всі вони вірять в перемогу, пишуть про єдність і стійкість українців, про взаємодопомогу і жертовність. У цьому плані вартим уваги є щоденник Сергія Жадана, де він описує життя воєнного Харкова.
Вона може все
Цей том можна вважати продовженням мініенциклопедії про найвизначніших жінок. Подача матеріалу така сама: сторінка біографії та чудова картинка. Найбільше ж в цьому томі мене вразила навіть не передмова Уляни Супрун про смерть породіллі та згоді її чоловіка на донорство, а самі тексти. Мені здається, вони є більш професіональні, якщо порівнювати з першою книгою. Немає купи дат і подій. Є оповідь, живою мовою, про діячку. Але з її біографії взято найбільш колоритні епізоди, які наближають оповідь до легенди.
Зимно на душі
Прогортала збірку поезій і отримала неймовірне задоволення, попри те, що не є шанувальницею постмодерних експериментів з формою та відсутністю розділових знаків у текстах. Однак я є шанувальницею розумних людей, поетів, що вкладають глибоку думку не просто в кожен рядок, а в кожен образ. Ія КІВА так і сипле метафорами. Одна історія переходить в іншу, і ти вже не знаєш, про що читаєш, - про війну, про самотність, про наше нечуйне суспільство, про антисемітські нотки нашого повсякдення, про кохання чи про розлуку. Кожна поезія нібито поєднує все це. Життя - консервна банка.
Це зробила вона
Я б віднесла подібну літературу до науково-пізнавальної для підлітків, адже мета появи книги - розповісти молоді про непересічних українок, відомих та не дуже, якими варто пишатися. Цікавим є підхід до оформлення книги: текст на одну сторінку та неперевершена кольорова ілюстрація. Інколи здається, що картинка є більш насиченою і живою, ніж оповідь. Анна Ярославна. Соломія Крушельницька, Яна Клочкова ніби стають подругами читача. Напевно, це через стиль оповіді - без особливих дат і нагромадження фактів, просто автори звертають більше уваги на мотивацію діячок та їхню силу духу.
Стежки війни
Доволі глибока збірка поезій сучасних авторів про війну. Книга подарункового типу, двомовна (українську поезію перекладено англійською), з неперевершеними фото, які розривають серце. Принаймні моє серце розірване. І знову хочу звернути увагу на творчість Дмитра Лазуткіна - журналіста, спортсмена, волонтера, людину з величезним серцем. Його поезія “Rolling stones” нагадала дещо з мого життя. Головний герой ставить питання:«За що ми воюємо?» Відповідь є однозначною, це не лише любов до своєї землі, але й бажання, аби діти були щасливими, аби були сімʼї.
Двомовна антологія
Це вірші, написані на початку повномасштабного вторгнення. Написані з величезним болем та щирістю. Серед авторів є прості волонтери, ветерани АТО, журналісти, це впадає в очі, бо рима десь не така, метафор замало. Однак ці вірші про те, що нас, українців, усіх обʼєднує. Віра в перемогу і ненависть до ворога. Вже звичне написання росія з малої літери та порівняння її з мордором. Гордість за свою націю. Опис міст після ворожих ударів. Руїни та смерті. Ми це все знаємо. На жаль.
Методика Марії Монтессорі
Я так і не зрозуміла, що такого унікального в методиці Монтессорі, коли автори говорять про звичайні речі, які матері використовують під час виховання дитини. Що стосується цієї книжечки, то поки що вона для мене є неактуальною. Моїй дитині 2,5 місяця, а відсотків 90 пропонованих вправ для дітей від одного року. Зі знайденого для немовляти - використання брязкалець, чорно-білих картинок та мобілів, причому якихось особливих мобілів, які виготовлені за системою Монтессорі. Власне, це єдиний недолік книжок «Монтессорі», які є на ринку.



