Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Теорія літератури
На жаль, теорії літератури у школі приділяють замало уваги. Через брак часу учителі на уроках прагнуть більше розповісти про зміст твору, перевірити засвоєння поезії чи прози напамʼять, поговорити про образи. Однак навряд чи багато школярів знають, в чому особливість рубаї, сонета чи хайку, чим сюжет відрізняється від фабули, які тропи і фігури існують. А в університеті у нас цілий навчальний курс називався «Теорія літератури», із заліком на виході. Однак скільки розумних книжок довелося перечитати мені, аби самій розібратися у цій непростій кухні.
Як організувати позакласний захід
У видавництві «Шкільний світ» виходило чимало цікавих методичних розробок для учителів-предметників. Я мала змогу купувати деякі з них, адже за фахом є також учителем літератури. У школі викладати цей предмет нагоди не було, а от методичні посібники в мене залишилися, на всяк випадок. Пропонований до розгляду мені став у нагоді під час розробки уроків в університеті та педагогічної практики. Я б навіть назвала його надійним помічником вчителя.
До 120-річчя появи житомирського трамваю
Не всі, напевно, знають, що Житомир є третім містом України, де зʼявився трамвай. Першими були Київ та Катеринослав (Дніпро), а от у 1899 році у столиці Волинської губернії став курсувати трамвай. Нині він є швидше даниною історії, в нас курсує аж один маршрут Центр - Льнокомбінат, яким послуговуються не так багато житомирян. Я їздила на ньому в дитинстві, адже мої бабуся та дідусь жили в районі під назвою Польова, потім коли працювала в університеті, років з пʼять точно, бо на околиці були гуртожиток та ПТУ, де проводилися заняття, та й зараз час від часу - наприклад, до Ботанічного саду.
Історія Житомира для наймолодших
Георгій Мокрицький видавав «Розповіді про Житомир» мінімум чотири рази. Ще починав у 1990-ті роки. Я якраз до школи йшла. Краєзнавчої літератури не було взагалі, а от тоненька книжечка пана Георгія вдома лежала. Звідти я дізналася версію про походження назви міста від слів «жито» і «мир», про наші вулиці, про найвидатніших діячів, повʼязаних з історією обласного центру. І читалися розповіді легко, і видно було, що автор якраз максимально професіонально підійшов до вимог своєї читацької аудиторії.
Центральна вулиця Житомира
Є в Житомирі піша вулиця. Михайлівська. Колись, у часи Російської імперії, Пилипонівська. Вулиця Рад за СРСР. По-народному вона зветься Мехалка. Назву отримала від Михайлівської церкви (собору), збудованої у 1850-ті роки Михайлом Хаботіним. Чудова вулиця.
Кожен житомирянин радо тут гуляє.
Відомі діячі у не дуже відомому місті
Не одне десятиліття витратив Георгій Мокрицький на те, щоб зібрати унікальний матеріал з історії Житомира, зокрема відомих діячів, життя яких було прямо чи опосередковано повʼязане з містом на Тетереві. Олександр Довженко зустрів тут своє кохання. Недарма у Житомирі є однойменна вулиця. Тут бував відомий письменник Саша Чорний та актор Інокентій Смоктуновський. З містом повʼязана доля літератора Леоніда Волинського, що врятував «Сікстинську мадонну». У книзі знайдемо дані про піаніста Святослава Ріхтера (найулюбленіший персонаж автора) та фотографа Альфреда Федецького.
Фотоальбом міста
У краєзнавця Георгія Мокрицького була мрія видати фотоальбом у двох книгах. На жаль, вдалося видати лише перший том, на презентації якого я була присутня восени 2019 року. Чудова атмосфера Дому української культури, чарівна музика, співи, виступи відомих житомирян. Особисто я придбала декілька таких фотоальбомів і презентувала їх своїм друзям із Німеччини. Вони були вражені якісним друком і теплом, з яким було підібрано світлини невідомого для них міста, яке після перегляду альбому стало близьким.
Польська меншина Житомира
Не всі, напевно, знають, що у Житомирській області у 2001 році, коли було проведено перепис населення (перший і поки що єдиний в незалежній Україні), проживало найбільше поляків серед усіх областей - 3,5 відсотки населення. Та й вплив польських товариств у місті доволі солідний. Одна з таких організацій, власне, профінансувала видання брошури про польський Житомир. Зауважу, що автором тесту і видавцем був знаний місцевий науковець Георгій Мокрицький, директор видавництва «Волинь», краєзнавець із великим стажем, який жив Житомиром, написав не один десяток книг про місто, проводив екскурсії.
Справжній порятунок на іспиті
Хто здобував освіту двадцять років тому, той підтвердить, що іспит з української літератури був обовʼязковим у школі. Я, наприклад, дуже хвилювалася, адже потім подібний іспит мала складати при вступі до університету. Це я про ті часи, коли ще не було ЗНО та НМТ, а екзамени були внутрішніми. І про ті часи, коли не було інтернету. Тож побачив якийсь методичний посібник - одразу його придбав: гірше не буде. Саме так. І я залюбки купила цю «захалявну книжечку», яка не один раз допомагала мені при підготовці до занять.
Давня історія України
Леонід Залізняк. Напевно, більш розкрученого археолога в Україні зараз немає, його книги є цікавими та науковими водночас, хоча не завжди можна погодитися з його висновками, які виходять за межі розкопок. Наприклад, це стосується етнічної історії Київської Русі, адже науковці з усього світу досі сперечаються, хто жив у ті часи в Європі й чи можна вести мову про нації у класичному розумінні.