Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Співець кохання
Так мало ми знаємо поезій Андрія Малишка. У всіх на слуху вічна «Пісня про рушник» і «Вчителька». Справжні хіти, інакше їх не назвеш. Навіть якби Малишко написав лише ці два твори, то став би класиком. Однак у нього чимало інших поезій, головним мотивом яких є любов - до рідної землі- рідного краю («Стежина»), до України загалом («Україно моя»), до матері («Пісня про рушник») й кохання до дівчини («Ти знов мені наснишся»). Я звернула увагу на те, що багато поезій писалося як пісня, тому можуть виникнути питання до римування.
Вірші про природу і кохання. І не тільки
Максим Рильський є визнаним класиком української літератури. Поет, перекладач, надзвичайно талановита людина, батько якої брав активну участь в українському національному русі. Пропонована збірка має назву «Білі мухи». Так прийнято називати в народі сніг. І дійсно значна частина поезій збірки присвячена природі. Причому всі ці вірші написані з ідеальною римою і тактом, тож їх можна вважати зразковими для поетів-початківців. Може скластися враження, що всі вірші - для дітей. Однак ні!
Джерела українського світогляду
Пані Валентина Борисенко є відомою історикинею та етнологинею. У 2007 році викладачі Київського національного університету під її головуванням підготували цей посібник. Я не навчалася в КНУ як студентка, проте книжечку придбала пізніше, вже в аспірантські роки. І за нею готувалася до іспиту з етнології. Привабило мене найбільше те, що матеріал чітко і логічно структуровано, виділено найголовніше і без води. Серед авторів - знані науковці, як-от: Валерій Капелюшний, Марина Гримич, Леонід Залізняк. Прикметно, що виклад не обмежується етнографією, а охоплює також історію і частково філософію.
Українська Україна
Як на мене, це чудова книга. Однак зауважу, що не для кожного читача. По-перше, автором є професіональний історик, доктор наук, доволі відомий і шанований у своїх колах. Ми особисто не знайомі, однак брали участь у деяких наукових заходах разом, тому про компетентність автора можу говорити з упевненістю. По-друге, написано книгу все-таки для істориків. Це думки автора, інколи філософського характеру, про становлення і розвиток українського національного руху. Зрозуміти деякі твердження аматорові буде важко.
Недитячі оповідання
У критиці написано, що «Намисто» - це збірка дитячих оповідань Володимира Винниченка. Я прочитала два - і далі читати не можу. Знову смерті, знову опис сирітського життя та бідності. Моє серце розривається; а якщо діти є головними героями, то читати вдвічі важче. У першому оповіданні невеликий діалог хлопчика Гриня та дівчини Саші, що, як я зрозуміла, є сиротою і наймичкою. Вона доглядає хлопчика, порається по хазяйству й розповідає Гриневі казочки. Однак хлопчик цього разу підкреслює, що дівчинка - сирота. Це просто доводить до сліз.
Тарас Бульба, Солоха і чорт
До збірки ввійшли три найвідоміші повісті Миколи Гоголя - «Тарас Бульба», «Майська ніч, або Утоплена», «Ніч проти Різдва». Й перед нами, звісно, переклад на українську цих творів. Свого часу вони входили до шкільної програми з літератури, тому й видані у серії книг, призначених для учнів. Сюжет, думаю, знайомий усім, щоправда, «Тараса Бульбу» Гоголь переписував, аби ніяких натяків на українофільство не було. Зі школи згадується звеличення запорозького козацтва, яке могло бешкетувати тривалий час. Але на момент вирішальної битви обʼєднувалося й демонструвало чудеса звитяжності та мудрості.
Щастя - момент
Хочеться поділитися думками про новелу «Момент». Прочитала її сьогодні вперше, адже ні у школі, ні в університеті цей твір не входив до програми. Незвичайна манера написання новели, більше схожа на стиль Коцюбинського. Ми звикли, що Винниченко пише про селянство початку 20 століття, про смерті та деградацію панства. А ця новела - в імпресіоністичному стилі - і про кохання. Про мить життя, про мить щастя. Головний герой і панна нелегально переходять кордон, ризикуючи власним життям.
Зіна
Зіна - головна героїня однойменного оповідання. Я б назвала її революціонеркою. Дівчина, яка не може не привабити через свою активну позицію. Вона робить усе можливе і навіть неможливе, аби випустили на волю її коханого Архипа, який грозиться голодувати, якщо Зіна не зробить усе вчасно. У мене тоді виникла думка: а що ти можеш зробити, друже? Лише погрожувати голодом?
Малорос-європеєць
Доволі своєрідне оповідання «Малорос-європеєць» знаходимо у цій книзі. За структурою та тематикою воно схоже на інші короткі твори Винниченка, як «Суд», «Студент» тощо. Знову автор використовує протистояння української та російської мов: поміщик-малорос розмовляє українською, в той час як його дружина та син Василь російською, причому у вуста дружини Винниченко вклав обґрунтування, чому так відбувається.
Зовсім не комедія
Хто не читав цього оповідання, може подумати з назви, що буде весело та смішно. Та хіба Винниченко звик до такого жанру? У нього ж у кожному творі якась трагедія. Не виняток і «Кумедія з Костем» - історія байстрюка. В наш час подібний сюжет виглядає дико: пан спить зі своїми служницями, народжуються діти, він служниць після цього звільняє. У наш час такі жінки розкрутили б пана на гроші, наробили б галасу та мали б забезпечену старість. А на початку двадцятого століття все було інакше. Син пана вважався байстрюком і був безправним.