
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Активність
11075
Чудова розповідь німецької журналістки Татьяни Фляде про видатну пару фігуристів, які принесли Німеччині славу. Це Альона Савченко родом з України та Робін Шолкови (наполовину африканець). Розкрито непрості умови, в яких проживали фігуристи до того, як стали в пару під керівництвом Інго Штоєра. Зокрема Альона їздила з Обухова в Київ щодня. У батьків не було грошей на придбання екіпірування. Дівчина демонструвала волю до перемоги, вигравши чемпіонат світу серед юніорів у тандемі зі Станіславом Морозовим. А потім травма партнера, пошук нового, апатична позиція з боку Федерації.
Монографія німецької дослідниці Александри Ілліної про Альону Савченко - одну з найвидатніших фігуристок сучасності, родом з України. Альона брала участь у пʼяти Олімпіадах, двічі вигравала бронзу в парі з Робертом Шолкови за Німеччину, парне катання. Нарешті, у віці 34 років вона ризикнула поїхати на свою пʼяту олімпіаду в Корею у 2018 році. У парі з французом Массо, який заради цієї події змінив громадянство на німецьке. І вони виграли золото. Золото, на яке вона точно розраховувала.
У книзі є чимало світлин Альони, є дитячі фотографії.
Це свого роду монографія про рух ультрас, що проживають у різних країнах світу. Автор пише від першої особи, розповідаючи про те, що бачив на власні очі. З багатьма фанами-радикалами взято реальні інтервʼю; текст насичений діалогами. Багато ультрас не приховують своє захоплення правими ідеями, мають на тілі відповідні татуювання, вживають наркотики, беруть участь у кримінальних розбірках.
Це не просто комедія, а соціально-побутова комедія, яка зачіпає проблеми майнової нерівності та кріпацтва. Саме воно заважає коханню Уляни та Олексія, хоча між ними є глибокі і справжні почуття. Ну і як можна не сміятися з пришелепкуватого Стецька! Який із нього наречений, чим більше чоловік?! Він сам собі ради не може дати. І як би з ним жила Уляна, хай навіть у нього є гроші? Цей образ - шедевр української літератури. Зверніть увагу на мову твору й на те, як Квітка завдяки мові створює персонажі. Одним словом, нудно не буде!
А мене захопила поема «Гайдамаки», яку вивчають у девʼятому класі школи. Головний герой - Ярема - стає на захист православної віри, адже виступ гайдамаків, хоч і мав соціально-економічне підґрунтя, все ж був обумовлений створенням поляками конфедерацій та цькуванням православної віри і священництва. Не обійшлося у поемі і без любовної лінії.
Надзвичайно драматичним епізодом є вбивство уманським сотником Іваном Гонтою своїх синів. Убив він їх за те, що їхня матір є католичкою. Страшна сцена. Хоча сучасні історики доводять, що це лише легенда, яку використав Тарас Шевченко.
Мені ця книга надзвичайно сподобалася, хоч я і не знайшла в ній того, що шукала. Я думала знайти інформацію з київського повсякдення 19 - початку 20 століття, однак знайшла багато цікавих історій про визначних особистостей, які проживали в Києві, про чудові будинки, в яких вони проживали. Дух епохи все одно присутній у кожному абзаці. Варто відзначити копітку працю Ігоря Гирича - не просто історика, але й відомого краєзнавця і науковця з великої літери. З повагою ставлюся до його невтомної праці та її результатів.
Своєрідна книга, адже містить доволі субʼєктивні думки автора, що прагне показати непрості процеси, що сформували образ Одеси 20 століття. Особисто мене цікавив період початку століття, коли Київ уже випередив Одесу за чисельністю населення та значенням в політичному і культурному житті. Тим не менш, Одеса розвивалася, зокрема творилося мистецтво, вирувало художнє життя, зʼявлялися колоритні постаті. Отож, якщо перша частина книга - це теорія і філософські міркування автора, то друга частина - історія життя визначних особистостей, повʼязаних з Одесою.
Дуже вдячна авторам цієї монографії за витрачений час і титанічну працю. Це унікальна книга, яка містить історію першого в Наддніпрянській Україні університету. Мене найбільше цікавив період другої половини 19 - початку 20 століття. Цей розділ написано на високому рівні. Скільки джерел було опрацьовано! Шкода, що через другу світову війну багато архівних матеріалів було знищено. Тож авторам доводилося відтворювати минуле університету за спогадами випускників, газетами, монографіями дорадянського і радянського періодів. Багато уваги в монографії присвячено студентству.
Наталія Білоус поряд з Наталією Яковенко та Оленою Русиною є одними з небагатьох серйозних науковиць, що досліджують період Великого князівства Литовського й зокрема запровадження Магдебурзького права. Нагадаю, що це право на самоврядування, яке прийшло на українські землі із Німеччини. Першими містами, де було проголошено це право, були західноукраїнські. В Києві Магдебурзьке право було запроваджено наприкінці 15 століття.
У монографії розглянуто конкретну реалізацію цього права на прикладі Києва.
Доволі скрупульозне дослідження зі звичаєвого цивільного права українців, підготовлене шляхом залучення широкої джерельної бази, зокрема архівних матеріалів, фольклору, етнографічних даних. Особливо цікавими є роздуми на тему інституту приймацтва і ролі жінки в українській родині. Монографія логічно структурована. До історіографічного та джерельного опису жодних зауважень немає. Книга розрахована на вузьке коло спеціалістів цивільного права, істориків періоду 19 - початку 20 століття, етнографів. Пересічному читачеві дослідження може здатися нудним та надто складним для читання та аналізу.





