You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Крок...у космос
Писати про дебютні книжка справа вкрай невдячна. Ім’я молодого автора відоме аж надто вузькому колу: видавцеві, декільком редакторам, родичам та знайомим літераторам. Існує навіть загроза, що перша книжка може бути останньою в творчості початківця, бо не всі переживають постдебютний депресивний синдром. На жаль, твори молодих письменників розчиняються в бурхливому морі літератури. І прикладів цьому достатньо.
Апогей кайдашизму
У новій книжці професорки О. Слоньовської «Дівчинка на кулі», яка вийшла у 2012 році, на тлі суспільних процесів 1960–1990-х років у Радянському Союзі розгортається історія сільської провінціалки Ольги. Роман позначений автобіографізмом, сповнений колоритних сімейних конфліктів, дидактизму, соціально-політичних реалій епохи та плаксивого сентименталізму.
Не гірка гірчиця
Катя Бабкіна повісила на свої поезії ярличок «наївні». Наївні - це і щирі, і в чомусь невинні, й безпосередні, а також довірливі, простодушні. Та що сокровенне може довірити читачеві жінка? Наївне запитання... «Ужинок» інтимної лірики вихлюпнувся з бурхливого моря поетичної душі на сторінки її «Гірчиці», але не тільки. Та все ж про наїв ліричної героїні з присмаком гіркоти. В одних поезіях цей наїв схожий на меланхолію і розпач від утрати кохання з афористичним присмаком:
... Як виростає сум - краще тобі не знати.
Дірка, де буде зуб, вогка, оселилась в роті.
Відірване листя, що летить за вітром
Новий роман І.Роздобудько віддзеркалює одну із ключових проблем нашого суспільства — побивання українців за кордоном у надії на краще життя. Виїжджаючи за межі України, наші громадяни чомусь переконані, що вони там комусь потрібні, наче там їх хтось чекає з радісною посмішкою, розпростертими обіймами і готовністю забезпечити житло, робоче місце, швидке й “неболюче” адаптування до нових соціальних умов, комфортне життя.
"Тероризм" як полюція Андрія Любки
Я лише нещодавно познайомився з творчістю Андрія Любки. Це відбулося на одному цирковому дійстві чи то пак клоунаді, які зараз по-модньому звуться “слем”, “слем-турнір”, “збіговисько слемерів” (хоча до цього явища більше підходить “збіговисько ламерів”). І тоді не виступ молодого поета викликав у мене подив, а дивна бурхлива реакція “жіночої частини” публіки на такі недолугі віршики. Чи то манера читання заворожила аудиторію, чи, можливо, інший якийсь фактор. Не знаю. Але це мене зачепило і я придбав у книгарні його підстаркуватий “Тероризм”.
У казковому світі баламутників
Ім’я цього літератора не потребує реклами чи попередніх зауваг. Та все ж скажу. Талановитий митець, організатор літературних дійств (поетичний фестиваль “Ноосфера”, різноманітні поетичні тусовки тощо), засновник і шеф-редактор журналу “Культреванш”, лірична поетична зірка 90-х.
