Якщо хочете відпочити від чогось серйозного – вам у цю книгу. Легка, ненапружуюча, з елементами 'що за блін' історія дивної німецької сімейки. Отож, україночка, Зоя, як на мене дівчина дивненька, потрапляє в заможну німецьку родину доглядати за дитиною. А сімейка то непроста, а сімейка з прибабахами). Господарі: Зельда, дамочка вся з себе, Алєсандр, чоловік-чмоня, брат і сестра Зельди, які були забрані з дитбудинку сестрою, що отримала чималенький спадок від далекого дядечки, свекруха – Ханна, колишня акторка, бабця вся в образі і невинна дитина Курт.

''у нас із моск@лями різні стежки, бо наша йде до волі, а їхня - до рабства вічного''
''війна без розвідки, без відомостей про ворога-то бійка сліпого зі зрячим''
''От, хлопче, що таке, по-твоєму, кохання?
-Коли без людини жити не можеш.
А от і ні! Це коли з людиною жити хочеш !''

Це було таке задоволення – ніби мені знову 16 років і я зачитуюсь романами А.Дюма. Тому якщо й Ви колись були такими – сміливо раджу книгу.

Хто просив мене її читати, от скажіть?! І так не в захваті була від великих собак - любові не додалось аж зовсім.
От вміє дядечко Кінг по крупинці, додаючи героя до героя, подію по події, дрібничку до дрібнички, вивести сюжет до моменту, що промає холодом від жаху та змушує волосся вставати струнко!)