Дуже незвична книга. Така, від якої віє теплом. Хоча тут йдеться про смерть. Ні, не зовсім про смерть, а про життя після смерті. Розповідь про чоловіка, який працював у парку атракціонів. Одного разу, рятуючи дівчинку він гине прямо на роботі. І тут починаються дива. Він лине в інший світ, де зустрічає по одному знайомих і незнайомих людей. Людей, які в певний період життя були пов'язані з головним героєм. Читається дуже легко і швидко. Та і книжка маленька що обсягом. Але така, що западає глибоко в душу. Спонукає до роздумів. Дуже незвичайний але цікавий сюжет.

Розповідь про одну жінку. Яка має дорослу доньку, яка десь роз'їжджає по світу; чоловіка-відлюдника, з яким не живе, але інколи спілкується. І зовсім не має особистого життя. Але поступово починає своє життя упорядковувати. Слухати свого серця. І життя починає налагоджуватися. Головне ж у житті, щоб було кому обійняти і було про кого піклуватися, аще займатися тим, що до душі. Ну, особисто я саме таку мораль винесла з цієї книги. А, може, авторка хотіла і щось інше сказати, тільки я її не зрозуміла. Для мене книга видалася нуднуватою і не зовсім зрозумілою.

Ще одна книга для відпочинку душею від Скрябіна. Читаючи її, тримаєшся за живіт, аби не луснути від сміху. Люблю читати такі книги після емоційно важких творів, щоб перезавантажитися. Книга про пригоди, які відбувалися з автором на Шпіцбергені. Купа смішних ситуацій. Автор слів не підбирає, але ж у цьому і весь Кузьма. Трохи пиятики, трохи гультіпацтва, ну всього по трохи. Щиро, смішно, до душі.

Дуже важко читати книгу про війну під час війни. Автор майстер слова. Вміє передавати атмосферу, і тим ще більше читач відчуває ту біль, ті страждання, які переживають молоді хлопці. Пекло пекельне. Серце просто розірване, душі нема. Книга хоч і морально важка, але варта того, щоб її прочитав кожен.