Рецензії та відгуки на книгу

Ця книга — подорож у лабіринт власного минулого, де кожен крок є болісним спогадом, а кожен відчинений дверний отвір веде до забутої рани. Це повість про тіні, що не відступають, і про силу, необхідну, щоб подивитися їм у вічі. У центрі роману — Лексі «Дівчина А», та, хто врятувала своїх братів і сестер із «Будинку жахів». Роками вона будувала життя, що мало стати її маскою, але смерть матері руйнує цю ілюзію. Їй доводиться повернутися додому — не до руїн будівлі, а до руїн власної душі.

Це балада про дружбу, яка намагається вціліти у світі, що розсипається на порох, і про мрію, що виявляється надто крихкою, щоб витримати вагу реальності. У центрі цієї повісті — нерозлучний тандем: Джордж, розум, що несе на собі тягар, і Ленні, сила, що не знає себе. Їхня спільна мрія про власну ферму, де Ленні зможе доглядати за кроликами, — це не просто план, а їхній єдиний порятунок від всепоглинаючої самотності. Цей тендітний вогник надії є їхнім єдиним багатством у світі, де людська гідність нічого не варта.

«Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна — це тихий, пронизливий шепіт історії, що розповідає про найбільшу трагедію людства мовою дитячої невинності, яка не знає ненависті. У центрі оповіді — дев’ятирічний Бруно, маленький дослідник, чий світ зруйнувався з переїздом до «Геть-Звідси». Для нього високий паркан і люди в «смугастих піжамах» — лише незрозуміла гра. Його невинність стає своєрідним захисним екраном, що дозволяє автору показати Голокост без зайвих слів, крізь призму дитячого невідання.