Рецензії та відгуки на книгу

Уперше про Полонську-Василенко дізналася 1997 року, коли потрібен був матеріал на урок з історії у школі. У восьмому класі ми вивчали Богдана Хмельницького. Інтернету не було, в бібліотеках українських книжок було мало, а тут кіоск біля дому, і за 5,5 грн продають двотомник якоїсь Полонської-Василенко. Ми купили книги, і я стала читати. Другий том якраз починався Національно-визвольною війною. Отоді я вперше дізналася про наїзд Чаплинського на хутір Суботів, про події Руїни, про культуру і побут козацтва.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 19:01

#

Наталія Полонська-Василенко - не тільки видатна українська історикиня, а й слухачка Київських вищих жіночих курсів початку 20 століття. Приємно відзначити, що вітчизняні науковці таки змогли видати спогади науковиці. Для мене, як історика, це стало справжньою подією. Найбільше мене цікавив період перебування у Києві та навчання на курсах: як ставилися дівчата одна до одної, чи були конфлікти, яким було спілкування із професорами? Прикметно, що ставлення пані Наталії до своїх однокурсниць важко назвати прихильним. Зокрема через те, що історикиня вже була одружена, а більшість дівчат - ні.

Середня: 4.7 (3 оцінок)

Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/30/2025 - 18:59

#

Роман В.Рутківського "Джури козака Швайки" переносить нас у далеке 15 століття, на Наддніпрянщину. Тут ми знайомимося з козаками, що захищають рідну землю від ворогів. З одного боку шматували наші землі в той час татари, плюндрували села, вбивали людей, забирали ясир. З іншого-поневолювали український народ польські магнати. Важкі часи були для України. Але козацтво мужньо боронило рідну землю від нападників. Кожен хлопчак мріяв про те, коли виросте, стати справжнім козаком. Такими були й Санько з Грицьком-головні герої твору.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано sveta Сб, 08/30/2025 - 18:59

#

Зникнення аптекарки

У темних провулках Лондона XVIII століття існує прихований світ — аптека Нелли, яка стала невидимим притулком для жінок. Вона не продає ліки, а готує отрути, що є їхньою останньою надією. Нелла — це не герой чи злочинець, а складна фігура, чиї дії є наслідком несправедливої системи. Її отрути — це не просто хімікати, а зброя, що дає жінкам голос. «Зникнення аптекарки» — це атмосферний твір, що змушує нас замислитися над природою справедливості. Він нагадує, що історія — це не лише дати і події, а живі історії, чиї луни можуть зцілити наші рани.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 18:54

#

Ще до того, як родичі Зінаїди Тулуб взялися видати її спогади «Моє життя», я мала честь працювати з ними в архіві Інституту літератури в Києві. Брала до рук машинопис і робила виписки далекого 2011 року. Як же спростили життя науковцям нащадки славетної письменниці! Мене тоді цікавив період навчання пані Зінаїди на Київських вищих жіночих курсах. Зауважу, що спогадів київських курсисток початку 20 століття в нас майже немає.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано sveta Сб, 08/30/2025 - 18:53

#

Тресс зі Смарагдового моря

«Тресс зі Смарагдового моря» — тиха, зворушлива казка, яка доводить, що справжня магія криється не в силі, а в доброті та незламній надії. Історія розповідається голосом всезнаючого іронічного оповідача, який знає, як творити світи. Він веде читача за руку крізь пригоду Тресс, дівчини-садівниці з провінційного острова. Вона не володіє надзвичайними здібностями, а її мотивація проста і чиста: знайти коханого. Її шлях — це тиха революція проти канонів, де меч замінює кмітливість, а героїзм проростає з найпростіших людських почуттів.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 18:20

#

Армстофан - батько комедії. У цьому збірнику найбільше мені припала до душі комедія «Хмари». В ній жорсткій критиці піддано відомого грецького філософа Сократа та його учнів - софістів. Головний герой твору - Стрепссіад - бажає уникнути проблем із кредиторами. Його син - Фіддіпід - захоплюється кінним спортом, тож ніяк не може допомогти батькові. Єдиний вихід - йти до сусіда Сократа вчитися мудрості. Аристофан кепкує із образа філософа, слуги якого вкрали у Стремссіада одяг, сам філософ сидить у гамаку й виголошує якісь нісенітниці. Потім до школи Сократа відправлено сина.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 18:02

#

Роман у двох книгах. Читається достатньо важко, в основному через значний обсяг та кількість героїв, половину з яких я би точно прибрала. Однією з ліній є упереджене ставлення Домбі до дочки Флоренс, адже вона не може бути спадкоємицею. І хоч дочка любить батька і є людиною відданою, Домбі всі свої надії на щасливе майбутнє повʼязує із сином Полем, який є хворобливим і слабеньким. Поль ставить закономірні питання: чому в нас є гроші, але ми не змогли врятувати маму від смерті? Врешті-решт, Поль не зміг прожити довго.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 17:48

#

Пригоди хлопчика, який народився в робітничому домі, а його мати померла при пологах. Історія про те, як не стати злодієм, попри те, що обставини життя складаються так, що ти нікому не потрібен, а виживати якось треба. Діккенс яскраво змальовує життя найнижчих верств британського суспільства, повсякденний світ злодіїв і вбивць. Їм він протиставляє містера Браунлоу, який вірить у те, що Олівера можна врятувати і виховати порядною людиною. Одним словом, це нібито і роман для підлітків, а з іншого боку - книга для дорослих, де показано темне життя лондонського соціального дна.

Середня: 4.5 (2 оцінок)

Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 17:22

#

Як це не прикро визнавати, мене ця книга не зачепила. Твори Стендаля, Бальзака, Меріме я памʼятаю ще зі школи, а от Флобер вилетів з голови. Чогось мені у цьому романі не вистачило. А може, просто образ Емми Боварі контрастує із батьком Горіо та Хосе. Я доволі скептично ставлюся до жінок, які заводять коханців, якою б не була причина цього кроку. А тут у пані Боварі один коханець приходить на зміну іншому, декому вона просто відмовляє. Дочку свою не любить. До чоловіка ставиться прохолодно. Яким є сенс її існування? Я так цього не осягнула. Тому мені геть не шкода її.