Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Падіння імперії
Прочитала "Московіаду" по завершенні навчання в університеті, десь року 2007-го. Читала довго і повільно, вичитуючи кожне речення, бо Андрухович є насамперед майстром форми, а не змісту, а форму творять слова. Головний герой - українець, студент московського Літературного інституту, щоправда, імʼя в нього нагадує німецьке - Отто фон Ф. Живе цей студент у гуртожитку разом із чеченцями і азіатами, євреями та росіянами. У гуртожитку панують алкоголізм і розпуста. Андрухович пише про один суботній день літа 1991 року.
#
#
#
Записки сільського єврея
Цю книжечку я б радила прочитати тоді, коли настрій не дуже, а хочеться чогось легкого і у той же час невеликого за обсягом. «Записки сільського єврея» стали для мешканців Житомира своєрідним бестселером 1990-х - початку 2000-х. Пан Вʼячеслав (нині покійний) був знаковою постаттю в інтелігентних колах нашого міста, очолював Літературний музей. Свого часу приходив до нас в університет і читав уривки своїх «Записок». Це було з гумором та самоіронією. Відзначу, що автор не приховує своєї національності, навпаки, використовує її як колоритну рису свого героя.
Українська революція на Житомирщині
Один з найпопулярніших сучасних краєзнавців Волині-Житомирщини Геннадій Махорін порадував своїх читачів (а його книги знайти в продажу майже неможливо) цікавою книгою про перебіг подій Української національної революції 1917-1922 років на теренах нашого краю. По суті це монографія, хоч і не досить обʼємна. Варто відзначити, що пан Геннадій не один рік свого життя присвятив дослідженню цієї теми, свого часу він підготував для десятикласників посібник з історії рідного краю, де напевно вперше виклав більш зрозумілою мовою своє бачення тих буремних подій.
Життя собаки -вовка
Читала цю повість у пʼятому чи шостому класі, читала без скорочень. Читала і плакала. Взагалі не можу читати книги про тварин, де йде опис знущання з них. А тут головний герой - тварина, напіввовк-напівсобака на прізвисько Біле Ікло. Тварина, що освоює з богами, тобто людьми, Північ Америки в далекі часи, коли всі шукали, як прокляті, золото. Історія непроста, читати цю книгу підліткам я б особисто заборонила. Як можна спокійно сприймати собачі бої чи смерті тварин, хай це навіть дикі вовки? Історія доволі реалістична й повчальна.
#
Вулиці Житомира
Це книга, яку розкупили, щойно вона зʼявилася з друку, хоча коштував цей довідник чимало. Шкодую, що не придбала його, хоча не раз тримала в руках і використовувала. Відомий краєзнавець Георгій Мокрицький зробив, здавалось, неможливе. Він підготував інформацію про історію всіх вулиць Житомира, яких нараховується не одна сотня. Підготував якісно, із світлинами. Наприклад, військкомат у Житомирі знаходиться на вулиці Монтана. Дехто необізнаний може подумати: «Як відомий француз Ів Монтан повʼязаний із Житомиром?» Хтось вирішить, що вулицю названо на честь штату Монтана.
#
Страх,як соціальна норма.
От вам, здається, невеличке оповідання, а воно таке зачіплює, що потім довго відходиш,наче від міцної кави. Азімов у «Сховищі» з неймовірною влучністю демонструє, як звичайна стурбованість перетворюється на соціальну параною. Коли всі навколо починають купувати бомбосховища, це вже не про безпеку, а про те, щоб не випасти з соціальних звʼязків .Знаймо правда ?