
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Убивства тінкерів
У другій частині про Джека Тейлора Кен Бруен знову повертається на вулиці Голвея. Книга спрямована не стільки на злочин, скільки на внутрішні злами суспільства. Тінкери у романі — мандрівна спільнота. Бруен не романтизує їх і не робить із них жертв. Він дозволяє побачити, як легко ненависть стає буденним інструментом, як швидко пересічна людина переходить межу, щоб відчути владу над іншими. Цей роман — поєднання жорсткої кримінальної історії з майже есеїстичними роздумами про самотність, культурні межі та природу помсти.
#
Погляд через століття: книга про фільм "Тіні забутих предків"
"Я тебе буду просити, аби це ніхто у світі не знав. Бо це стидно. Що його любов до цього довела"-цитата, котра розкриває головну ідею фільму видатного українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова. Робота, яка стала геніальним проривом українського кінематографу та є актуальною дотепер. Ця книга випадково потрапила мені до рук, зараз її важко знайти серед дійсних порталів. Використовувала для написання дипломної роботи за своєю спеціальністю.
Незамінний помічник
Свого часу ця книга була мегакрутою. У час, коли не було ще інтернету у вільному доступі. Справжня енциклопедія для тих, хто чогось не розуміє у шкільній програмі з математики, хімії, біології, географії, інформатики. Величезне за обсягом видання, де, тоді мені здавалося, є відповіді на всі питання. Доволі інформативне, з величезною кількістю прикладів, термінами, схемами, таблицями. Написано доступною мовою, щоправда, все-таки відчувалося, що багато позицій дослівно перекладено з російської.
Драматург
Сценою романа Кена Бруена «Драматург» виступає темний похмурий Дублін. Автор вдало схоплює атмосферу міста, яке дихає гріхами. Центральна ідея роману — тендітний кордон між реальністю та вигадкою. Текст постійно самоаналізується, перевертає очікування і змушує сумніватися. Теми залежності, насильства й внутрішньої роздвоєності пронизують роман. «Драматург» — не просто кримінальна історія. Це спроба вловити ламкість людської натури, її спокусу вдавати із себе автора власного життя, навіть коли сюжет давно пише хтось інший.
Священник
Джек Тейлор повертається до Ґолуея. Саме тут його наздоганяє зустріч із минулим — темним, задушливим, позначеним релігійним фанатизмом. Бруен пише кримінальний роман про травму, віру та провину, що в’їдається сильніше за будь-який гріх. У «Священнику» центральною темою стає зіткнення сакрального і зламаного. В місті з’являється священнослужитель, чия історія просочена насильством та багаторічним мовчанням. Бруен демонструє як легко релігійний авторитет може перетворитися на оболонку за якою ховається байдужість. Саме вона дозволяє жахам минулого продовжуватися у нових формах.
Мучениці монастиря Святої Магдалини
У третій історії про Джека Тейлора Кен Бруен занурює у темний поетичний світ міста. Тут туман змішується з гріхами, а правда завжди має присмак крові або віскі. Це розповідь про вину, покуту і ту грань, де особистий демон стикається з демонічністю самої системи. Автор не прикрашає насильство й не підсолоджує моральних дилем. Він лише підкреслює, як тонко зло вміє маскуватися під благочестя. Жахи таємниць, що ховаються за стінами монастиря, де святість перетворюється на інструмент контролю.
Чудова книга про Середньовіччя і ранній новий час
Нещодавно дізналася, що вже вийшло четверте видання історичного бестселеру від Наталі Яковенко. Однак я не наважилася писати на нього рецензію, бо в руках не тримала і не можу сказати, що саме відома історикиня змінила. Тож спробую поділитися враженнями від книги, що стоїть у мене вдома і не раз горталася під час підготовки до іспитів і занять.
#
Чи може бути Вінні - Пух філософом?
Філософія звучить складно та незрозуміло. Наука, яка дійшла до нас устами античних філософів крізь руїни, епохи трактати інших відомих мислителів .
Чи може Віні-Пух бути філософом? Так. Саме це намагається Бенджамін Гофф продемонструвати в своїй книзі «Дао Вінні-Пуха». Твір написаний легкою, «плюшевою» рукою, що з дитинства усім нам відома. Мова в творі проста – незахаращенна академічними термінами, тому з легкістю піддасться субʼєкту з горщиком в руках.

