Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Народна культура українців
Встигла придбати чотири томи цієї чудової серії. Унікальні книги про традиційну українську обрядовість, про життєвий цикл людини. У першому томі історики та етнографи розглядають дитинство і становлення дитячої субкультури. Мене найбільше цікавили дві статті - Ірини Ігнатенко про народні ембріологічні уявлення українців та Олени Боряк про бабу-повитуху. Українські етнографині є, напевно, єдиними дослідницями вказаних вище проблем на пострадянському просторі.
#
Гості на мітлі
Гості на мітлі - це чудова пригодницька книга - друга частина трилогії Володимира Рутківського. А також одна з моїх улюблених.
Розповідь про Ядвігу Олізарівну - стару відьму, в народі відому, як баба Яга, що прилітає в село на дивному, чарівному транспортному засобі СТУПі ( системі точного управління польотами) для того,щоб вибрати собі ученицю.
Спочатку вона зла, страшна, але потім починає подобатися дітям, у кінці історії навіть допомагає сором'язливій дівчинці Тані .
Непогана брошура для вчителів історії
Назвати дану брошуру обсягом у 125 сторінок монографією чи серйозним історичним дослідженням я не можу. Тим більш, що Ігор Коляда є саме методистом і автором численних підручників і посібників для школи. Вказана книжечка ідеально підійде для вчителя історії України 10 класу, коли розглядається за програмою Перша світова війна. Однак використовувати її учням не слід, бо вони заплутаються у подіях. Так само вона не підходить для науковців, адже містить звичайний матеріал на рівні шкільного підручника, без посилань на джерела.
Пригоди Робінзона Кукурудзо
Це перша частина славнозвісної трилогії " Тореадори з Васюківки" талановитого письменника Всеволода Нестайка.
Весела книга про пригоди звичайних хлопців Павлуші Завгороднього та Яви Реня . Разом вони будують метро під свинарником та єгипетську піраміду з кавунів. Губляться в кукурудзі так навіть влаштовують справжнісіньку кориду.
Ще один незвичайний колоритний образ - корова Констрибуція, що і була учасницею цього дійства.
Наприкінці Ява вирішив стати Робінзоном Кукурудзо і поплив на острів поблизу. Але Павлуша не витримав та вночі прибув рятувати друга...
злам американської моральності
У книзі автор розриває тишу, яка десятиліттями огортала одну з найстрашніших сторінок американської історії. У 1920-х роках земля осейджів виявилася багатою на нафту. Вони отримували мільйони, їздили на розкішних авто, будували особняки, а поруч — бідніли й заздрили ті, хто звик бути зверху. І ось почалося: загадкові смерті, отруєння, вбивства, вибухи. Розслідування тягнулося роками — повільне, заплутане, нерідко сфальсифіковане.
Навздогін за мрією
Джон Данмор, історик і нащадок тих, хто перетинав Тихий океан не заради слави, а заради незнаного, запрошує читача в дивовижну подорож — крізь хвилі часу, культур і цивілізацій. «Навздогін за мрією» — це не суха історія морських експедицій, це епопея людської уяви, жаги до відкриттів і сили духу. Данмор веде нас від перших полінезійських навігаторів — тих, хто, не маючи карт, читав зірки — до європейських дослідників, чия допитливість іноді межувала з безумством. У центрі книги — не лише море. В її серці — людина перед невідомим.
Перша стать
Це не маніфест і не біологічна сповідь. Це глибоке занурення в історію чоловічої ідентичності — такої, яку не звикли розбирати під лупою. Рош не боїться торкатися незручних тем: від військового культу мужності до тендітності батьківства, від маскулінної гордині до інтимної розгубленості. Книга розгортається, як старовинна карта — з потертостями, з невідомими землями, з монстрами на краях.
Роздуми про двадцяте століття
"Історія — це не те, що було. Це те, що ми з нею зробили." Це заповіт — не в сенсі смерті, а в сенсі відповідальності. «Роздуми про двадцяте століття» — це розмова, глибока і сповнена тривожної гідності, між Тоні Джадтом і Тимоті Снайдером. Це анатомія ідей, ідеологій, зрад і віри. Нацистська Німеччина, демократія, інтелектуальна відповідальність, роль держави, знецінення пам’яті. Через історичні постаті — Жана Жореса, Ернста Ренана, Леона Блюма — автори виводять великі конфлікти ХХ століття в зону інтимної розмови. Джадт говорить, ніби це останній шанс бути почутим.
Переосмислення забутого ХХ століття
Ця книга — не лінійна історія, а мозаїка портретів, фрагментів, постатей і драм. Джадт воскрешає тих, кого сучасна політика зручного мовчання витіснила з колективної пам’яті: Артура Кестлера, Манеса Шпербера, Альберта Камю, Едварда Саїда. Їхні долі та ідеї він розглядає крізь призму моральної відповідальності. Проза Джадта — витончена й гостра, водночас академічна та глибоко особиста. Вона не боїться ставити незручні запитання: чому Захід так легко пробачив собі колоніалізм? І головне — чи маємо ми право на забуття?