You are here
Рецензії та відгуки на книгу
«Меланхолійний вальс» аналіз (паспорт твору)
Назва «Valse melancolique»
Автор – Ольга Кобилянська
Дата створення — 1897 рік
За жанром — новела
Рід літератури — епос
Літературний напрям — модернізм, неоромантизм.
Тема — змалювання життєвого відрізку трьох жінок-інтелектуалів, думки та світовідчуття яких виходили за рамки сучасного для них формату середньостатистичних жіночих поглядів.
Ольга Кобилянська — Valse melancolique (Меланхолійний вальс) читати скорочено
Не можу слухати меланхолійну музику. Особливо ту, яка вабить танцювати граційним звучанням, тож зрікаюся її непомітно та виливаюся одним широким потічком журби! І я не здатна більше опиратися сумним настроям. Я обожнюю класичну музику. Навчилася я любові та розуміння її від однієї товаришки, яка сама має душу складену з тонів, бо сама є музикою. Гармонія була її одвічним пошуком.
Г. Сковорода «De libertate» аналіз
Дата створення — 1757 рік.
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Рід літератури: лірика (патріотична).
Жанр «De libertate» — лірична поезія.
Стиль — бароко.
Провідний мотив — свобода є найбільшим багатством; прославлення Богдана Хмельницького.
Тема «De libertate» — громадянська мужність поета, яка виявлена в озвученні теми волі в час посиленого кріпосництва. Оспівування волі як найбільшого людського багатства.
«Всякому місту звичай і права»: паспорт твору (аналіз)
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Дата створення — з 1758-го по 1759 рр.
За жанром — сатирична поезія.
За родом літератури: лірика (відноситься до громадянської, філософської)).
Тема «Всякому місту звичай і права» — змалювання панства, чиновництва, правлячої верхівки та більш простого люду з їхніми негативними сторонами.
Ідея — насміхання над морально-суспільними вадами, їх осуд. Та людина буде щаслива, в якої незаплямована совість.
Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»: аналіз байки (паспорт)
Дата створення: 1774 рік.
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Збірник — «Байки Харківські».
За жанром є літературною байкою.
Стиль — бароко.
Тема «Бджола та Шершень» — розповідь про важливу роль роботи всіх людей. Вона ведеться через діалог комах.
Ідея «Бджола та Шершень» — піднесення праці, в якій, на думку автора, закладений сенс людського буття, що приносить щастя. Осуд ледарів, крадіїв.
«Слово про похід Ігорів»: аналіз (паспорт твору)
Автор — достеменно невідомо, але припускається, що ця людина була сучасником описаних подій, можливо, воїн з Ігоревої дружини.
За літературним родом — ліро-епічний твір.
За жанром — героїчна поема (деякі науковці вважають, що «Слово про похід Ігорів» є повістю, або ж літописною повістю).
Тема «Слово про похід Ігорів» — змалювання поразки новгород-сіверського князя Ігоря під час бою з половцями, що відбувся 1185-го року.
«Слово про похід Ігорів»: читати скорочено (стислий переказ змісту, сюжету)
Ігорю Святославовичу вдалося підкріпити розум за допомогою сили, а серце вигострене — за допомогою мужності. Й пішов він на чолі своїх хоробрих полків на землі Половецькі за землі Руські.
До Ігоря мав приєднатися його брат Всеволод. Він мав бистрих коней вже осідланих, що стояли біля Курську, а ще воїнів вправних, які бажали показати свої чесноти, а князя прославити.
Нестор Літописець «Повість минулих літ»: читати скорочено
Події відбувалися по закінченні потопу. На Землі лишилося три сини Ноя, на ім’я Сим, Хам та Яфет. Вся Земля була розділена ними трьома. Сходом правив Сим, південною частинною — Хам, північною й західною стороною — Яфет. На стороні Яфета живуть русь, чудь та інші народності: меря, мурома, весь, мордва, заволоцька чудь, перм, печера, ям, угра, литва, зимигола, корсь, летьгола. Ляхи з пруссами, а також чудь посіли приморські території біля Варязького моря. Яфетовим коліном названо: варягів,свеїв, норманів, готів, русів, англів, галичан, волохів, римлян, німців, корлягів, венедиців, фрягів.
«Віють вітри, віють буйні»: аналіз твору
Автор — Маруся Чурай.
Дата створення — XVII сторіччя.
За жанром: лірична пісня.
За напрямом — романтизм.
Ліричний різновид — інтимна лірика + частково соціально-побутова.
Система віршування — силабічна, частково силабо-тонічна.
Віршовий розмір — 7-стопний хорей.
Римування — паралельне.
Різновид строфи: двовірш.