You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Роберт Пенн Уоррен "Все королівське військо"
Щоразу читаючи політичні романи, а якщо ще й ті, що все стали класикою літератури, мене не покидає відчуття якже все в політичному житті циклічно.
Брудні методи в американській політиці, спостерігаю зараз і співставляю із подіями після Великої Депресії, і які описані у цій книзі - нічого не змінюється. Сполучені Штати, які позиціонують як країна демократії та свободи, нібито "взірець" для інших країн, прокладала і продовжує прокладати свій шлях, опираючись на брехню.
Томас Манн "Чорний лебідь"
Люблю творчість Томаса Манна, щоразу читаючи його твори, переконуюся наскільки тонко він відтворював течію декаденства. От цього разу мій вибір зупинився на збірці новел "Чорний лебідь". Мені подобається як письменник змальовує психологічний аспект людини, як він володіє пером, аби відобразити справжню її натуру.
У новелі "Чорний лебідь" Томас Манн відтворює фаталізм нестандартних відносин. Якщо врахувати період написання новели - то це своєрідний маніфест патріархальному старому світу.
Еріх Кестнер "Конференція звірів"
Пройшло вже чимало років як я вперше прочитала цю притчу від Еріха Кестнера. А силу останніх політичних подій згадала її перечитала її знову.
Ця книга із серії тих, о для дітей сприйматимуться як пригоди, а от повчальною вона виявиться для дорослих.
Посил як у цієї книги я вже зустрічала у творчості Генріха Белля та Еріх Марії Ремарк. Так, ця книга має антивоєнний підтекст.
Арчибальд Джозеф Кронін "Зорі дивляться вниз"
Не злукавлю, якщо скажу, що твори Арчибальда Джозефа Кроніна я прочитала найбільш, ніж твори інших письменників. А серед прочитаних мною історій Арчибальда Дж. Кроніна книга "Зорі дивляться вниз" - найулюбленіша.
Письменник розкриває тему соціальної нерівності, відтворює природу людини із її пороками - жадібністю, марнославством, дріб'язковістю. Але разом з тим тут прекрасно змальовано материнську любов, вірність, сімейні цінності. І все це відбувається на фоні Першої світової війни. Війна ще більше загострює почуття героїв.
Ніно Харатішвілі "Восьме життя (для Брільки)"
Родинна грузинська сага, яка викликала у мене неоднозначні відчуття від захвату до обурення.
Найперше, що я очікувала, так це відчути грузинський колорит, їхню культуру. Але якщо країна була під совєцкою окупацією впродовж стількох десятків літ, то й отримаємо у процесі читання не відчуття грузинського колориту, а історію життя однієї династії із партійної верхівки.
Так, у кожного із членів родини було непросте життя, але що вже казати про простий люд. Ця історія чітко показує як працює карма - за задіяння кривди доля неодмінно виплатить, як не на тобі так на дітях.
Відгук на книгу: Несказане
Джон Ірвінг "Правила будинку сидру"
Від захвату до огиди, - якби мені довелося описати отримані відчуття від цієї книги - я б відповіла саме так.
Насправді ця книга дуже багатошарова, вона порушує багато соціальних питань, але найважливіші з них - моралізаторство абортів та право жінки на вибір.
Я не буду описувати чи засуджую чи підтримую це тонке і навіть делікатне питання, бо на мою думку сам Ірвінг не пристає до будь-якого з берегів. Аборт ненародженої дитини чи сиротинець для народженої? Десь поміж рядків я все ж відшукала, що автор стає на сторону життя. І це приємно тішить.
Олександра Яворівська "ЮКІ. Людина 400 шрамів"
Ця книга у мене викликає суцільну гордість, гордість за вихідців з України, які досягли всесвітньої слави.
Олександра Яворівська розповідає історію злетів й падінь одного з найвідоміших хокеїстів НХЛ - Террі Савчука. Це людина, яка вела безперервну боротьбу самим зі собою. Сотні шрамів та травм. Але його войовничий дух переданий від його батьків, допоміг йому здолати найважчі випробування. І як же в такій історії без патріотизму.
Коли Україна кілька десятиліть була під совєцкою окупацією, ніхто тут і не здогадувався, наскільки українці досягли спортивних висот.