Вивести з даного роману якийсь бодай один повчальний висновок, мабуть, не зможу. Не знаю чи вчить цей твір чогось взагалі. Чим він однозначно є, так це витвором мистецтва. А завданням витвору мистецтва, перш за все, є надання естетичного задоволення особі, яка його сприймає.

Дана новела Хвильового направлена не лише на висвітлення безглуздої жорстокості людей у певних ситуаціях, пріоритету людини над будь-якою ідеологією, а й присвячена рятуванню душі людської.

Головна дійова особа твору (героєм його назвати неможливо) занапастив свою душу занапастивши життя інших. Однак було дещо, що ще тримало в ньому часточку світла, і його чекав останній, найважливіший бій в його житті.

Оповідачем виступає саме ця особа і трагедія полягає у її неспроможності врятувати свою душу, своє Я.