You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Цвет кожи ничего не значит. Уродство живет внутри. Быть уродом — значит быть гадким, злым человеком.
"Границы у нас в головах..."
Тільки дочитала цю книгу (а прочитала я її на одному диханні) сіла писати рецензію. Я й читати її почала з цікавості, бо переглянувши порядка 20-ти рецензії на неї не побачила жодної негативної, чи, принаймі, байдужої.
Події відбуваються у 60-хх роках, в Америці, штат Місісіпі. Це ж період дитинства наших батьків, період науково-технічного процесу і, при цьому, десь у світі, одні люди принижують і знущаються над іншими лише через те що шкіра в них іншого кольору!
враження
амерікан-поп-стайл чтиво. Автор розглядає тему лише з одієї сторони. Нагромадження думок і фактів, які їх підтверджують. Занадто часто вживаються слова "Бог", "Господь" і біблійські мотиви. Не дуже люблю такі тексти, бо складається враження наче тебе зомбують. Або, як варіант, можливо, що переклад псує враження про книгу - "ломаний" якийсь. Особливо бісять слова в реченнях, які закінчуються на букву "и". Наприклад: "Втрата ноги - дрібниця в порівнянні з втратою мужностИ.", "...були свіжими - лише кількагодинної давностИ".
«You» – частина «Ю»
Робити щодня ретвіт запису зі сторінки Юрка Іздрика у Facebook стало повсякденним моїм заняттям. Я не перестаю дивуватись, ЯК (?!!), поки я сплю/їм/п’ю/ходжу на навчання, він встигає написати черговий(геніальний!) вірш. Поезія Іздрика стала особливою для мене ще тоді, у 2011, коли ходила та повторювала «любиш – не любиш,хочеш – не хоч, я відриваю приклеєний скотч». Відтоді книга Юрка Underworld зайняла почесне місце не на полиці, а у рюкзаку, вона стала «книгою-мандрівницею», тією, яка супроводжує тебе скрізь. Від учора склала їй компанію нова віршована книга Іздрика під назвою «Ю»
Гра в омоніми
Після довгої перерви відома львівська поетка порадувала читачів новою книжкою віршів. На звороті обкладинки вміщений відгук Сергія Жадана, де він порівняв Галку з родинним лікарем, який пише «легко, відсторонено й відверто, так що психоаналіз перетворюється на психоделіку з терпкими домішками драйву, якого їй не бракує». Ця цитата недарма прикрашає видання, адже на презентації в Києві Галина Григорівна підтвердила значимість цих слів: «Я тому і дала цю цитату на обкладинку, бо вона точно передає моє ставлення до поезії і навпаки.
Гербарій думок
Мабуть, деяких авторів таки хвалять через так звані «особисті зв’язки». «Привіт, друзяко, а чи не напишеш мені файного відгуку? Ти ж мій друзяка». «Та будь ласка, мені що, важко?» Принаймні, таке враження залишає по прочитанню прози Наталки Сняданко. Читаємо на обкладинці «Гербарію коханців» такі рядки від Тараса Прохаська: «Наталка Сняданко захоплює своєю внутрішньою свободою. Здається, вона настільки відважна, що пише тільки так, як їй хочеться. Вона розповідає своє. І, власне, тому ми сідаємо, замовкаємо і слухаємо».
Книга «Строительство и реконструкция стадионов»
Книга Д.Ф. Гончаренко, С.М. Евеля, Г.Г. Зубко и О.В. Старковой "Строительство и реконструкция стадионов" возвращает нас в не очень далекое прошлое, когда книга была лучшим подарком.
Сегодня прилавки магазинов наполнены книжной продукцией, дефицита на нее нет, да и в Интернете можно найти практически что угодно. Но появились книги нового порядка, книги, которые одновременно и самоценны как носители информации, и очень эстетичны как предмет в пространстве.
Такая новая книга действительно станет хорошим подарком для коллекционера, эстета и просто любителя красивых вещей.
Перший день весни зустрічаємо з Наталкою!
Перша серія мультфільму «Як черепаха Наталка до школи збиралася» по відгукам глядачів і преси мала безперечний успіх. Викладачі й вихованці криворізької школи-інтернату «Надія», окрилені успіхом першої частини мультфільму, запрацювали з подвоєною швидкістю. І ось – маємо! До першого дня весни – друга серія, створена за мотивами однойменної казки дніпропетровської дитячої письменниці Еліни Заржицької.