Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
#
Лускунчик
Це не просто казка, а містичний балет, що розігрується на межі двох світів: буденної реальності та химерної фантазії. Гофман, як чарівник, стирає межі між реальним і вигаданим. Різдвяна ніч у домі Штальбаумів — це лише прелюдія до великої битви. Потворний дерев'яний Лускунчик, що є "небажаним" подарунком, стає ключем до королівства, де добро і зло ведуть вічну війну. Замість ідеальних героїв, Гофман створює справжню героїню — маленьку Марі, яка бачить у Лускунчику не потворну ляльку, а втілення добра. Саме її віра, її сльози та відданість перетворюють битву іграшок на епічну війну.
Пармський монастир
Це не просто історична панорама наполеонівської епохи, а каскад пристрастей, що вибухають на тлі холодних стін монастиря та підступних інтриг італійських дворів. автор змушує серця своїх героїв битися в унісон з долею, ігноруючи її безжальні закони. Фабріціо дель Донго не герой-лицар, а юний ідеаліст, що шукає славу на полі бою, а знаходить лише іронію та безглуздя. Його життя — це вічна втеча: від політичних інтриг, від сімейної честі, від самого себе. Але справжньою королевою цієї партії є не він, а його тітка — графиня Сансеверіна. Вона втілення вогню, інтелекту та незламної вірності.
тиха, ледь чутна сповідь
це не роман, а витончений, мов мереживо, психологічний лабіринт, що веде в найпотаємніші куточки людської душі. Це не гімн, а скоріше тиха, ледь чутна сповідь, написана в'язким чорнилом самотності. Якщо "Джейн Ейр" була яскравим полум'ям, що освітлює шлях, то це мерехтливе світло свічки, яке бореться з мороком, що оточує героїню. головна героїня, не має ефектної зовнішності чи гучного голосу. Бронте створює образ, що є болісно впізнаваним для кожного, хто хоч раз відчував себе чужим на власному святі життя. Усі любовні лінії в романі — це не солодка казка, а складна, заплутана партія.
Маленький принц
Це не просто казка, написана льотчиком, що впав у пустелі, це — маніфест загубленого дитинства, пронизливий діалог із самим собою, втілений у формі зоряної подорожі. Замість чорнила, здається, Екзюпері писав сльозами та зоряним пилом, вкладаючи в кожне речення всю тугу за справжньою суттю речей. Кожна планета, яку відвідує Маленький принц, — витончена метафора. Король, що владарює лише над самим собою, Ліхтарник, що гасить і запалює зірки без мети, Ділок, що перетворює зірки на мертві цифри, — усі вони є мешканцями наших власних "планет".
Хід королеви
Волтер Тевіс зіграв свою партію з читачем філігранно, як гросмейстер. Його "Хід королеви" — це не просто книга, це шахова дошка, на якій розгортається епічна битва. Битва не між білими та чорними фігурами, а між блискучим розумом і темними демонами, між крихким талантом і безжальною самотністю.