Рецензії та відгуки на книгу

Мобі Дік

Це містична, проклята притча, що починається як морська пригода, але перетворюється на філософський спуск у безодню людської душі. Ця книга — це битва, що відбувається на гребені хвиль, битва, в якій головний ворог — не зовнішній, а внутрішній. У центрі цього епосу стоїть Капітан Ахав, богоборець, чия душа стала полонянкою власної одержимості. Його нога, відірвана білим китом, стає не просто фізичною травмою, а символом його нестримної, фатальної помсти. Його корабель, «Пекод», — це не судно, а колесниця, що мчить до загибелі, а його екіпаж — сліпі інструменти в руках шаленства.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 21:46

#

Мідноголовий Демон

щирий і болісний портрет сучасної Америки, що є майстерним переосмисленням вічної трагедії, описаної Чарльзом Дікенсом. Голос головного героя, Деймона Філдса, на прізвисько Демон Мідноголовий, — це справжній феномен. Це голос, що не знає жалості до себе і не просить співчуття. Його життя — це безжальна ріка поневірянь: від безглуздих прийомних сімей до жорстоких реалій дорослішання. Але, як дикий вогник, він продовжує боротися. Його історія — це гімн стійкості, доказ того, що навіть у найстрашніших обставинах людський дух може бути незламним. Головний антагоніст роману — не людина, а тінь.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 21:39

#

срібний портрет епохи джазу, закарбований у слові

кришталева чаша, наповнена іскристим шампанським та гірким отруйним присмаком розчарування. Це вічна історія про примарне сяйво, що обіцяє все, але не дає нічого. У центрі цієї оповіді — не герой, а міф: Джей Гетсбі. Він — загадкова примара, що живе у велетенському маєтку, де щовихідних лунає музика. Але ці вечірки — не для веселощів, а для єдиного гостя, який ніколи не прийде: Дейзі Б'юкенен. Гетсбі, одержимий минулим, збудував цілий світ із фальші, намагаючись відтворити єдиний щасливий спогад. Його блиск — це лише ілюзія, що приховує глибоку самотність.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 21:30

#

Остання з однорогів

Це меланхолійна балада про світ, де магія згасає, а надії залишається все менше. Це казка, яка не обіцяє хепі-енду, але дарує щось значно цінніше — мудрість і красу. У центрі оповіді — Єдиноріг, уособлення вічної, дикої краси. Вона залишає свій вічний ліс, що існує поза часом, і входить у світ людей, який уже встиг її забути. Її подорож — це хрестовий похід надії, що веде її крізь людське відчай і цинізм. Поруч із нею — Маг Шмендрік, що марно намагається творити дива, та Моллі Ґру, яка вже втратила віру в казку, але знаходить її, зустрівши диво.

Середня: 5 (2 оцінок)

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 21:23

#

Опівнічна бібліотека

філософська казка, що починається о дванадцятій ночі, у проміжку між життям і смертю. Це теплий і мудрий діалог з душею, яка втомилася від жалю, і запрошення у місце, де зберігаються всі втрачені «якби». Головна героїня, Нора Сідо, що знаходиться на межі відчаю, потрапляє у простір, де час завмирає, а книги стають порталами. Кожна з них — це архів можливих доль, що чекали на неї за іншим вибором, за іншим кроком. Це місце, де можна пожити життям рок-зірки, олімпійської чемпіонки чи матері.

Нема оцінок

Опубліковано aska.halinka40 Вт, 08/26/2025 - 21:15

#

Весела історія про пригоди маленького смішного дідка- барона Мюнхаузена. Вражає його кмітливість, фантазія, винахідливість та відважність. Мюнхаузен надзвичайно любив подорожі та захоплювався полюванням. Мені найбільше сподобались історії про мисливські пригоди барона, зокрема про дивного зайця з 8 ногами( 4 з них були на животі), про підстреленого вишневою кісточкою оленя, на рогах якого виросло вишневе дерево, з плодів якого Мюнхаузен ще довго варив компоти. Також химерна історія про вовка, якого цей кмітливий мисливець цілим вивернув навиворіт та пошив з його хутра чудову куртку.

Середня: 5 (2 оцінок)

Опубліковано 0957637235 Вт, 08/26/2025 - 20:38

#

Ця книга навчила мене дивитися в очі правді. Адже все таємне з часом стане явним! Як і з Доріаном - власні бажання, хотіння, брехня та лицемірство негативно відкарбувалися на його душі-портреті, і як наслідок, призвели до смерті. Ось як трагічно все може закінчитися! А колись просто висловив своє безглузде бажання вголос! Історія його життя змушує нас задуматися: чи варто зберегти свою красу, при цьому погубивши душу? Чи, можливо, краще чесно прожити призначені тобі літа із чистою совістю та прозорою душею?

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 19:57

#

У даній праці Фромм аналізує явище свободи в історичній ретроспективі, зокрема в епоху Реформації. Багато уваги приділено явищу свободи під час нацизму, свободі і демократії. Сучасна людина, на думку німецького філософа, перетворилася на автомата, і люди перебувають в ілюзії, щиро вірячи в те, що вони вільні. Відчай таких людей стає джерелом до фашизму. Фромм критикує СРСР за надмірну його забюрократизованість. Чи може свобода призвести до самотності? Чи буває свобода хороша і свобода погана? Чим є для нас свобода? Такими є питання, що розглянуто в цій книзі.

Нема оцінок

Опубліковано aska.halinka40 Вт, 08/26/2025 - 19:38

#

Свобода в усі часи часто здобувалась дорогою ціною. М.Коцюбинський у повісті "Дорогою ціною" показує сильне прагнення до волі людей, які не могли змиритись з кріпацтвом, які спробували протистояти панам, не бажаючи коритись їм. Незважаючи на небезпеку, важкий шлях до омріяної волі, люди зважувались на втечу до вільних земель- за Дунай. Кістками безлічі поодиноких горе-втікачів всіяні придунайські плавні. Ніхто їх не згадає, не розшукуватиме. Випробувати долю вирішили головні герої твору Остап та Соломія.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 19:34

#

Психолого-філософське дослідження про любов і кохання. Чи можна вважати любов мистецтвом? Чи правда, що бажання злитися з іншою особою є найбільшою потребою людини? Чи може людство прожити без любові/кохання? Що є сутністю любові? На ці питання Еріх Фромм дає вичерпні відповіді. Крім того, він аналізує різні типи любові: братню і материнську, еротичну любов, любов до себе і до Бога. Окремий розділ присвячено розпаду любові у сучасному суспільстві, що характерне для західної цивілізації. У принципі з більшістю висновків Фромма я погоджуюся.