Свою творчість письменник присвятив надзвичайно важкому життю селян. Письменник був очевидцем тих жахливих подій  другої половини XIXст. коли на українських землях панувала Російська імперія, тих умов, у яких доводилося злиденно існувати сім'ям, тому вважав своїм святим обов'язком розповісти про трагедію людей у своїх творах. І твір "Без хліба" викликає у читачів глибоке та щире співчуття до селянина, якому аби врятувати сім'ю від голоду доводилося переступити через свою совість та йти на злочин. Та хіба можна його назвати злодієм, коли просто людина бажає повернути те, що належить їй.