Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

3.666665
Середня: 3.7 (9 оцінок)
Скрябін це наша епоха, ми з ним виросли, на його піснях, на передачах де він був ведучим, на його шоу, талановитий та прямий! «Я, “Побєда” і Берлін» я читала вже після його загибелі. Тоді ця книга відчувалася як прощання. Ніби Кузьма залишив короткий лист кумедний, щемкий, з легкою іронією. Про хлопця, дорогу й стару «Побєду». Про життя, яке не питає, чи ти готовий до поворотів. Коли нещодавно перечитала, спіймала інше відчуття між рядків з’явилася тривога, втома, бажання не загубитися в цьому хаосі. Наче тихе попередження. І водночас дуже вперта любов до життя.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)

Тореадори з Васюківки

Чудова книга про пригоди та інші цікаві ситуації. Головні герої Павлуша і Ява. Ніби, звичайні хлопці але мають дуже бурхливу фантазію яка допомагає їм не нудьгувати і потрапляти у пригоди які не траплялися ще з жодною людиною. Я думаю на їхньому місці ще ніхто б не наважився влаштувати бій з домашньою коровою а тим більше - поїхати на безлюдний острів.

Якщо ви любите пригоди то ця книга саме для вас 

Ну що ж, бажаю приємного читання!

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Свято останньої ночі

Коли вийшла у світ ця збірка, авторові було лише тридцять. А пише він про пізнє кохання та про почуття, які більш характерні для чоловіків, яким за сорок. Хоча, може, покоління моїх батьків ставало дорослішим раніше і в тридцять почувалося вже змученим життям та навченим досвідом? Поезія «Сумлива осіння ніч» якраз про такого чоловіка, який не хоче нічого змінювати у своєму житті, бо зустрів жінку надто пізно. Тож він навіть не починає залицяння і не пропонує сексуального контакту. Для чого? Йому комфортно жити так, як він живе, і змінювати своє життя та змінюватись самому не хоче.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.333335
Середня: 4.3 (3 оцінок)

Я паштет і армія

Кузьма Скрябін це наш біль. Він житиме завжди, бо його пісні й вислови пам’ятає і пам’ятатиме наше покоління. Як співака. Як телеведучого. Як людину, яка вміла говорити просто й влучно.

Але не всі знають Кузьму як письменника. Можливо, він не про «високу літературу». Зате мав свій вайб. Своє бачення. Своє «не можу мовчати». І писав так, як жив без прикрас, без претензій, але з характером і душею.

вподобати
2 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Знає тільки мару

Двоє дигерів організовують екскурсію в підземелля. Її учасниками стають звичайні підлітки однак кожен з них має власні комплекси, власні страхи та власне щастя. Під час екскурсії з ними стається серйозна небезпека. Це є чудовою нагодою усім познайомитися ближче і усе знає лише одна людина. Тільки Мару. ..

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Сповідь над прірвою двох світів

Пантелеймон Куліш, цей «гарячий розум» української літератури, у своїй поемі «Маруся Богуславка» береться за один із найболючіших сюжетів нашої історії - тему потурнацтва та яничарства. Якщо народна дума - це епічний плач, то поема Куліша - це психологічна драма високої напруги, де головна героїня постає не просто бранкою, а трагічною постаттю античного масштабу. 

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)

Власне український месник

Поки наші діти захоплено скуповують фігурки Капітана Америки чи Тора, ми часто забуваємо, що українська культура має свій власний, набагато давніший і глибший пантеон супергероїв. Книга Олени Рудої «Котигорошко» - це блискуча спроба повернути нам нашого, автохтонного героя, чия сила проростає з рідної землі, а не з голлівудських сценаріїв.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять

Про цю книгу знають усі українці,( надіюсь)!Багато хто має вдома гарні видання, ексклюзивні та навіть подарункові! Варіантів безліч! На жаль, я поки не маю, бо вони дуже дорогі, але, можливо, колись хтось подарує 😅.

вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (2 оцінок)
На моє глибоке переконання, цей твір Винниченко писав про себе. Мабуть і він втомився від свого соціалізму чи то помилок... Доречі, саме із-за цієї книжечки він посварився з Горьким, що слугує певним доказом моєму припущенню. Це роман про вигорання революціонера. Винниченко (Шурка) тут зізнається у страшному: йому набридла революція. Йому набридли пафосні розмови про народ у прокурених паризьких кімнатах. Він тягнеться до Аннет не тому, що кохає її великим коханням, а тому, що з нею спокійно.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)

Вайбова рецензія 10.0. Золотий фонд укр-двіжу

О, ну нарешті ми базарим про Золотий фонд українського двіжу. Якщо ти не читав «Тореадорів з Васюківки», то ти взагалі бачив життя? Це ж наш локальний «Stranger Things», тільки замість Демогоргона  колгоспний бугай Петька, а замість паралельних світів  кукурудзяні джунглі.

вподобати
2 користувачів вподобало.