Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Пер Ґінт
Головний герой не типовий персонаж драматичного твору. Він водночас жалюгідний і величний, комічний і трагічний. Його життя — це постійна втеча: від обов’язку, від правди, від себе самого. Це твір про самозакоханість, яка з часом перетворюється на самотність. Про людину, яка все життя шукала легкого шляху, але врешті-решт змушена відповісти на найстрашніше питання: «А чи жив я взагалі?» Ібсен не пропонує читачеві розради.
#
За ідею 5⭐, за реалізацію 3⭐
*Spoilers*
Ідея була класною, але реалізація....
Ну щоб ви розуміли, про цю книгуя згадує лише тоді, коли листаю свої прочитанні книги в Rork🫠
Але дійсно він питання чи це До чи це Мі мучує до кінця книги й так не розкриває нам і це цікаво, бо ми самі обираємо нашу правду.
Як і в реальності.
Також є однойменний фільм, він теж заслуговує на увагу (може від часті навіть більше ніж книга), але там кінець нам дає зовсім інший🫣
#
Вау✨
Скажу чесно, більше середини книги - тягомотіна, але якщо вам цікава історія, а особливо Київ ХХ століття, то ви залишитеся до кінця, а як винагороду, за очікування ви отримаєте класний детектив, який вас здивує.
Це серія книг, й не зважаючи на троєчку, я всеодно її продовжу й буду й надалі чекати пригод Анни Волоської🫶🏻
#
Жертва буктока#1
Це було цікаво.
Я зрозуміла, чому ця серія стала культовою серед букблогорів.
Ця книга нагадала мені на фанфіки, які писали десь у 2021. І це не погано, навіть добре, тому вважаю таку кількість контенту книга заслуговує на всі 100%, тому з радістю буду й далі слідкувати за новинами про цю серію та про авторку🙌🏻
P.s: Поки що не продовжувала читати далі, але щось мені підказує, що в першій книзі нас змушували полюбити Темліна, а в другій будуть змушувати його зненавидіти.
#
Діла йшли не те, щоб ******, ну і не сказать,що харашо
Не зважаючи на те, що цій книзі я поставила високу оцінку, ця книга не залишила таке враження як я очікувала.
По анотація ця книга нагадала мені фільм "За п'ять кроків до кохання"(доречі дуже рекомендую 🤫), але вона мене вразило не достатньо, щоб придбати в паперовій формі,але після годин проведення Pinterest за запитом "Тисяча пам'ятних поцілунків". Я зрозуміла, що саме цю книгу я мрію бачити на своїх поличках.
Але потім.....
Я не пожалкувала, що придбала її, але...
Знаєте, їхнє кохання стало мені менш огидним лиш під кінець книги.
#
Перевтілення
"Перевтілення" книга про хвору людину від якої всі відвертаються.
Або, людина, яка живе як комаха.
Але навіть не зважаючи на це, не обов'язково бути хворим, щоб зрозуміти цю історію чи співпереживати їй. Це також може бути моральним станом.
Людину можуть відкинути з будь-якої причини, а іноді й причина не потрібна.
Методика працює!
Нещодавно придбала декілька контрастних книжок. Скажу чесно: зробила це завдяки сертифікатам, які виграла за перемогу у конкурсі відгуків і рецензій. Спершу я не вірила в те, що дана методика працює. Так, я знаю, що новонароджені розрізняють лише чорне і біле, що вони бачать лише зблизька. Контрастні книжки являють собою картонки-розкладачки, на яких зображено геометричні фігури, тваринок і рослини у чорно-білих тонах, а на звороті розміщено картинки з додаванням третього кольору - зеленого, жовтого, блакитного. І своєрідним чином оформлено тло - також із чергуванням чорних і білих крапок.
Оповідання і притчі для дітей
Василь Сухомлинський, здається, сам був як дитина. Він настільки любив малечу, що займався нею під час відпустки і після роботи, можна сказати, жив своєю роботою. Доброта і щирість були його друзями. Отож, саме для малечі відомий педагог створив близько півтори тисячі (за його власним підрахунком) казок, оповідань, новел і притч. Частина з них представлена в цій збірці. Створити ці казочки письменникові допомагали діти, які приходили до нього в гості, й на свіжому повітрі, під блакитним небом, починався магічний процес.
Ляльковий будиночок
Ібсен не виголошує маніфестів, не малює карикатур на патріархальне суспільство — він робить значно більше: дозволяє жінці мовчки вийти з кімнати. У діалогах немає зайвого — кожне слово функціональне, часом навіть безжальне. Автор створює відчуття клаустрофобії не через опис інтер’єру, а через психологічну атмосферу. У цьому просторі ніби нічого не трапляється — аж поки не стає ясно, що все давно вже трапилось. рішення героїні піти — не втеча, а акт народження. Вона залишає не чоловіка, а роль, яку виконувала з дитинства.
Персики для месьє кюре
Свіжий вітер дме з Півдня, із запахом кориці, жасмину і персиків. Це не продовження «Шоколаду», це — діалог. З минулим, з іншим, з чужим і своїм. Гарріс береться за складну, ковзку тему зіткнення культур, вірувань, уявлень про добро. Особливе місце в романі займає месьє кюре, колись головний опонент. Але тепер і він інший — людина, яка вміє слухати. Гарріс пише не про релігію, не про політику, не про толерантність — а про людське співіснування, яке можливе лише там, де є місце сумніву, сміху і... персику, подарованому без слів.