Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Читання по складах
Відомий педагог Василь Сухомлинський активно займався із дошкільнятами та молодшими школярами. Окрім педагогічних творів, у нього є ще оповідання - невеликі за обсягом, проте надзвичайно повчальні. Укладачі книги «Як котові стало соромно» вирішили підібрати декілька оповідань й розділити їх на склади, щоб дошкільнятам було легше опанувати методику читання. Тексти набрано великим шрифтом; до кожного оповідання підготовлено чудові яскраві ілюстрації.
Велике нерозділене кохання
Ця новела є автобіографічною: колись батька Григора Тютюнника було відправлено в Сибір, а матір та кохана жінка разом шукали його. Новела «Три зозулі з поклоном» про кохання - нерозділене кохання Марфи до Михайла. У шлюбі жінка прожила всього два роки, потай кохала Михайла, одруженого із Софією, матірʼю оповідача. Перебуваючи у Сибіру, Михайло надсилає дружині листи, про надходження яких завжди знає Марфа. Вона просить листоношу пригорнутися до листа, плаче над ним. Цікаво, що Софія ніколи не вгадувала, в який день отримає листа від коханого.
Футбол і соціалізм
Шанувальникам футболу варто видихнути - нічого нового вони в цій книзі не знайдуть для себе. Це більше філософська брошура, в якій автор розмірковує над філософією футболу, висловлює думки на кшталт того, що це колективна гра, де немає місця індивідуалізмові; засуджує капіталізм, принагідно цитуючи Сартра чи інших екзистенціалістів. Книга кишенькового формату; має чимало чорно-білих світлин, які, проте, часто ніякого відношення не мають до опису. Наприклад, до чого світлина із Рональдінйо на стадіоні?
Для любителів велосипедів
Давно захоплююся спортом, а мій бой-френд обожнює велосипед, щодня їздить на ньому на роботу і з роботи, тож ця книга буде цікавою нам двом. Приблизно так я думала, коли купувала книжечку авторства Роберта Пенна. Очікувала, що там буде чимало пригод, й автор розповість не одну захоплюючу історію про свої навколосвітні подорожі на велосипеді. Однак цього всього у книзі я не знайшла. Натомість отримала трохи занудну історію розвитку велосипеду, дізналася про кількість велосипедистів у Штатах наприкінці 19 століття, прочитала про популярність велосипедів серед жінок.
Байки епохи романтизму
В українській літературі є декілька відомих байкарів. Це Григорій Сковорода та Леонід Глібов. Не всі знають, що байки писав також романтик Євген Гребінка, випускник, як і Гоголь, Ніжинської гімназії вищих наук, автор романсу «Очи чёрные». Втім, байки Гребінки є своєрідними, вони не мають аналогів у російській та грецькій чи французькій літературі. І не всі вони мають гостре антипанське і соціальне забарвлення. У школі ми вчили «Ведмежий суд» - байку, в якій розкрито всю ницість російської судової системи, її корупційність та несправедливість.
Вбити пересмішника
Це не маніфест і не трагедія, не інструкція з моральності й не сентиментальна історія дорослішання. Це спроба подивитись на людську гідність під кутом, де добро — не героїзм, а радше звичка, а зло — не демон, а втома від співчуття. Стиль Лі — стриманий. Вона не грається з формою, не вигадує нові мови — просто дозволяє історії розгортатися, майже як дитяче спостереження за світом дорослих. Але саме це спостереження, щире, не притрушене пафосом і моралізаторством, оголює речі болючі й справжні.
Сонячний промінь у холодній воді
У "Сонячному промені у холодній воді" драма тиха, без скандалу, без фінальної крапки — просто тонкий зсув у внутрішньому ландшафті. Цей роман про зустріч двох самотностей. Парижанин, хто навчився жити серед людей і бути при цьому відстороненим. Жінка з провінції, що випадково з’являється у його житті, як той сонячний промінь. Здавалося б, усе просто: кохання, несподіване й невчасне. Але в Саган нічого не буває просто. Назва роману працює як метафора: тепло зустрічається з холодом, мить — з порожнечею, жива присутність — з емоційним ступором.
Bonjour, печале!
Це літо на Лазуровому березі. Це свобода, яка здається природною, як повітря. Це батько, який більше схожий на веселого співучасника, ніж на опікуна. І оповідачка з розумом набагато дорослішим, ніж хоче здаватися. Усе нібито просто. Саган пише сухо, якби не іронія, іноді зовсім легка, текст міг би видатися надто стриманим. У центрі роману — не зовнішні події, а тонкі психологічні зсуви. Маніпуляція, яка стає саморуйнуванням. Вина, що приходить пізно. Саган не моралізує, вона дозволяє своїм персонажам бути неправими — і залишатися живими.
Роман про виховання
На прочитання цієї книги мене надихнув голлівудський фільм 2019 року. Можливо, чудова гра Сірші Ронан та Тімоті Шаламе змусила мене придбати не лише цю книгу, а й продовження - «Маленькі чоловіки», яку я, однак, досі не прочитала. А от дві частини «Маленьких жінок» проковтнула із задоволенням, хоча не є прихильницею подібної манери викладу. Авторка надто ідеалізує всіх своїх героїнь і розповідає про них як педагог, нібито аналізує кожен їхній учинок, дає йому оцінку, схвалює чи засуджує, однак по-доброму, із величезною любовʼю.
Довгий шлях до щастя
У моєму дитинстві ця книга була дуже популярною, тому прочитати «Джейн Ейр» було справою честі. Я тоді навчалася у восьмому класі, а книгу хтось подарував мені на день народження. Опанувала я її за тиждень. Не сказала б, що тоді отримала велике задоволення від читання, бо твір девʼятнадцятого століття, коли письменники любили довгі речення та повчальний стиль.